Децентралізаційна епопея на Чернігівщині триває. Нещодавно в Чернігівську облдержадміністрацію після попередніх консультацій керівництва ОДА в уряді (консультації відбулися 14-24 січня) приїжджали обурені і водночас налякані представники об’єднаних громад.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Замах на децентралізацію: вся область збурилася проти ініціатив ОДА (Відео)
Адже для деяких ОТГ постало питання життя і смерті, для деяких – втрата території. Людям під протокол і фіксацію відеокамер пообіцяли не кроїти карту на власний розсуд і не вбивати успішні громади.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Похорон з відспівуванням»: як на Чернігівщині децентралізацію хоронили
Утім, вчинили інакше…
11 лютого 2020 року на сайті Чернігівської ОДА з’явився проект перспективного плану формування спроможних територіальних громад Чернігівщини, який найближчим часом буде затверджений урядом. Ряд позицій цього проекту різняться з волевиявленням громадян, що проживають на відповідних територіях.
Проектом плану визначено 56 громад (18 – сільських, 22 – селищні, 16 – міських). Таким чином, мовляв, 100 % території області буде охоплено в громади.
Чим небезпечний цей перспективний план і чому по деяких громадах «добровільністю» там і не пахне? Аналіз даного перспективного плану викликає припущення, що по деяких громадах – це замовлення певних політичних бізнесових еліт.
Давайте аналізувати.
1. Дмитрівську ОТГ вбили в стані ембріону. Цій громаді не дали розправити крила і населені пункти відійшли до Бахмача. Хоча насправді Дмитрівська ОТГ була в переліку спроможних територіальних громад «Перспективного плану формування територій громад Чернігівської області», затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2015 р. № 899 (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2018 р. № 751-р). Також за цей перспективний план проголосувала сесія Чернігівської обласної ради (28.03.2018).
Дмитрівська ОТГ навіть отримала код населеного пункту – як адміністративного центру територіальної громади згідно з КОАТУУ (7420355600).
Пропонується створення величезної громади. А як відомо, велика громада – великі проблеми. Адже існують чіткі методологічні децентралізаційні критерії, що затверджені Методикою формування спроможних об’єднаних територіальних громад (постанова КМУ № 34 від 24.01.2020), від яких безпосередньо буде залежати якість надання послуг жителям громади. Відповідно, чим дальше розкидані населені пункти, тим гірше для людей. Один з важливих моментів, пожежна машина і швидка мають приїжджати на виклик не пізніше 20 хв. Але у випадку величезної Бахмацької ОТГ це буде проблемно.
2. Не обійшлося без прикрих моментів і на Борзнянщині. Шаповалівську сільраду зараз пропонують приєднати до Борзнянскої ОТГ. Хоча Височанска ОТГ надавала пропозицію і бачила Шаповалівську сільську раду у своєму складі. Також цікаво, що в Шаповалівці багато городів обробляють жителі сусіднього села Велика Доч, яке є в складі Височанської ОТГ. Відповідно, було б дуже зручно, якби обидва села потрапили до однієї громади. Але їх розривають і відкидають в різні ОТГ: Шаповалівку – до Борзни, а Велика Доч знаходиться в складі Височанської ОТГ. Свого роду конфлікт. В даному випадку варто шукати консенсус.
3. Попри обіцянки «вкусили» і Плисківську ОТГ, чим фактично поставили під сумнів її подальше існування. До цієї громади не приєднали дві сільські ради: Омбиш і Хороше озеро. Їх з «барського плеча» переправили на Крутівську громаду. Хоча знову ж таки в переліку спроможних територіальних громад «Перспективного плану формування територій громад Чернігівської області», затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2015 р. № 899 (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2018 р. № 751-р.) Омбиська і Хорошеозерська сільради були в складі Плисківської ОТГ.
Тому тепер велика вірогідність того, що Кабмін через малу територію та недостатню кількість населення не пропустить далі Плисківську ОТГ. Згідно з Методикою Формування Спроможних Територіальних Громад (ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2015 р. № 214 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 р. № 34) громадам дуже важливо мати високе числове значення критерію спроможності.
У випадку, коли Плисківську ОТГ залишають без двох сільрад, числове значення критерію суттєво зменшується і уряд може поставити хрест на цій громаді, приєднавши до іншої.
6 лютого 2020 року відбулися громадські слухання в Переяслівській сільраді Ніжинського району, де люди виявили бажання увійти до складу Ніжинської ОТГ, а не до Крутівської, як це побачили розробники нового перспективного плану. Тобто, розвалитися може Крутівська ОТГ.
4. Дісталося на горіхи й селянам Ічнянського району. До складу Парафіївської громади віддали село Рубанка. Але не віддали Рожнівку. Це село «подарували» Ічнянській громаді. Хоча в селі Рожнівка 11 жовтня 2019 року були проведені громадські слухання, на яких люди забажали приєднатися до Парафіївської ОТГ. 16 жовтня 2019 року сесія Рожнівської сільради схвалила рішення громадських слухань щодо приєднання Рожнівської сільської ради до Парафіївської селищної ради. І це ще не все. 17 жовтня сесія Парафіївської ОТГ надала згоду на прийняття до свого складу Рожнівки. Окрім того, ця пропозиція також була схвалена на обох консультаціях в Міністерстві розвитку громад і територій, де заступник міністра В’ячеслав Негода і директор Інституту розвитку територій Юрій Ганущак зазначали, щоб Рожнівка і навіть Іржавець увійшли до Парафіївки. Але у проекті перспективного плану розробники включають Рожнівську сільську раду до Ічнянської ОТГ, а не до Парафіївської ОТГ. Знехтувати бажанням людей допоміг місцевий ічнянський бізнесмен-мільйонер, який «переконав» віддати Рожнівку Ічнянській громаді.
5. Козелеччина. Остерській громаді не дозволили укріпитись і чотири сільради (Пархимів, Крехаїв, Євминка, Одинці) всупереч баченню Мінрегіону приєднатися до Остра – віддали Козельцю. Хоча на консультаціях в Міністерстві розвитку громад і територій 14 і 24 січня 2020 року було запропоновано до складу Остерської ОТГ включити сільські ради с. Пархимів, Одинці, Крехаїв, Євминка. Цей крок дозволив би зробити Остерську громаду середнього рівня спроможності, а не низького як є зараз. Але, як грім серед ясного неба, до пропозицій уряду не дослухалися і вищезазначені сільські ради включені до складу Козелецької ОТГ.
6. В Талалаївському районі взагалі вчинили наругу над здоровим глуздом та судовими рішеннями. Район розділили і дві сільради (Юрківці та Березівка) відійшли до Срібнянської ОТГ. Хоча згідно із раніше затвердженого Кабміном перспективного плану (від 17 жовтня 2018 р. № 751-р), ці населені пункти були зазначені в складі Талалаївської селищної ради ОТГ.
Окрім того, на громадських слуханнях в селі Березівка (30 грудня 2019 року), де стояло питання про приєднання до Срібнянської ОТГ, 76 жителів проголосувало «за», а 93 «проти». Депутати Березівської сільської ради (22 січня 2020 року) всупереч рішенню громадських слухань приймають рішення по приєднанню до Срібного. На даний час справа знаходиться в суді, адже небайдужі жителі вирішили звернутись із позовом до суду щодо скасування незаконного рішення Березівської сільської ради.
6 лютого адміністративний суд прийняв ухвалу, яка зупиняє дію рішення сесії Березівської сільської ради щодо приєднання до Срібнянської ОТГ. Дана ухвала направлена до Чернігівської ОДА і Міністерства розвитку громад і територій, але ігноруючи судову ухвалу та волевиявлення жителів залишитись у складі Талалаївської ОТГ, розробники проекту перспективного плану включають Березівську сільську раду до Срібнянської ОТГ. Цей крок – на угоду місцевим аграріям-латифундистам.
7. Нонсенс! Всупереч Європейській хартії місцевого самоврядування (в Україні набрала чинності 1 січня 1998 року і одним із базових понять цього документу є заборона ліквідовувати громади) ліквідували Вихвостівську громаду, яку приєднали до Городні. В той же час Тупичівську ОТГ, в якій тримає частину своєї агроімперії відомий на Чернігівщині бізнесмен-політик, не зачепили.
Але є і позитивні моменти. Наприклад, у перспективному плані залишили обидві громади – Новобасанську і Бобровицьку. Хоча там була певна проблема. В Новобасанській громаді землі трьох сільрад не межують з ОТГ. Але там знайшли компроміс і підписали меморандум (Новобасанська і Бобровицька ОТГ) про обмін земель. Шляхом дискусій і діалогів все ж можна дійти домовленості і отримати логічний результат.
Отакі децентралізаційні реалії на Чернігівщині. Даний перспективний план, м’яко кажучи, викликає сумніви і занепокоєння… Адже, як бачимо, на Чернігівщині велика кількість громад, згідно з пропонованим проектом перспективного плану, не відповідають децентралізаційним критеріям. Тобто, проект потребує коригування і доопрацювання.
