За даними онлайн-програми АirVisual, що вимірює рівень забрудненості повітря, Україна займає шосту позицію в списку найзагазованіших країн. Першість серед вітчизняних міст займає Київ, Чернігівщина наразі не перетнула небезпечного для здоров’я порогу, хоча кількість шкідливих часточок у повітрі постійно збільшується.
Значну загрозу якості повітря становить спалення листя. Зокрема це актуально восени. Адже під час горіння опала зелень виділяє шкідливі речовини, що негативно впливають на здоров’я та навіть можуть спричинити рак.
Згідно із законом, за самовільне випалювання рослинності або її залишків громадянам загрожує штраф від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто за такі дії можна отримати штраф від 340 до 1 360 гривень, а якщо це роблять підприємці, то від 850 до 1 700 гривень.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: За спалювання листя та сміття передбачена відповідальність
Екологи кажуть, що особливо небезпечним є листя, що лежить біля автомобільних доріг, оскільки воно містить важкі метали, рештки яких у процесі спалювання потрапляють в атмосферне повітря та утворюють ефект смогу та задимлення. Таким чином у повітрі з’являється специфічний запах і зменшується видимість. Подібну ситуацію вже кілька днів поспіль спостерігають чернігівці.
Натомість пропонують альтернативні варіанти, як позбутися опалого листя. Так, воно може стати непоганим добривом для рослин.
«Можна його компостувати, унаслідок цього утворюється дуже родючий ґрунт. Він може бути поживним для декоративних, плодових і навіть кімнатних рослин. Також листя збирають і компостують,щоб зменшити тиск на природне середовище», – розповів еколог Юрій Карпенко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Екологи закликають не спалювати листя
А от, наприклад, листя декоративних дерев, таких як каштан, утилізують особливим чином, оскільки тут можуть жити личинки каштанової мінуючої молі.
Усе листя, що становить загрозу та не годиться для компосту, треба законсервовувати, тобто закопувати на глибину одного метра в землю та засипати ґрунтом.
Залишати ж опалу зелень під деревами еколог не радить. Він пояснює, що, по-перше, її прибирання в парках і лісопарках має декоративну функцію, а по-друге, залишене листя може стати розсадником хвороб і шкідників, які ховаються на зиму у верхні шари ґрунту. Якщо ж цей покров не прибрати, то шкідники добре перезимують і становитимуть загрозу рослинам уже з настанням першого тепла.
Та робити прибирання варто тоді, коли ще не настали морози, інакше дерево не встигне адаптуватися до низьких температур.
Проте в природі, де ніхто листя не згрібає, воно перетворюється на перегній.
