На Сновщині в селі Стара Рудня місцева бібліотекарка Галина Мося власноруч створила унікальний етнокуточок, де зібрала предмети старовини, що були притаманні цьому регіону.
Розміщується етнокуточок у бібліотеці. Місця займає небагато, але його колорит зашкалює. Це і стародавні рушники, предмети для пряжі (куделя, прядка, качалка для полотна), самобутні костюми, сорочки, лапті, глечики, чоботи хромові, домоткані половики, сумка берестяна, плетена діжечка для зерна і ще багато іншого зібрала хранителька староруднянської культури.
Питаємо в Галини Михайлівни, звідки виникла така ідея щодо створення куточка.
«Щоб молодь знала про старовину, про колишнє. Щоб не забували про нашу минувшину. Все це давно вийшло з побуту, показати, як жили раніше наші предки, думаю, варто. Без минулого не матимемо й майбутнього. Шкода тільки, місця мало для габаритних речей, є в мене ще багато чого. Це і праска стара, і кросна. Багато з ткацтва залишилось, моя свекруха ткала. Наразі в бібліотеці проводимо уроки народознавства для дітей, приходять і дорослі. Ось недавно чудове свято організували до Масляної», – розповідає Галина Мося.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Чернігівщині працює унікальний музей вишитої історії
Більшість експонатів музею належать Галині Михайлівні, багато збирає по людях у селі. Але інколи, поповнюючи свій музей, чує і такі відповіді: «Прийшла до однієї жінки, що обіцяла подивитися і пошукати щось старовинне, то вона каже «Хорошого шкода, а поганого стидно дати». Інколи й так буває», – сміючись розповідає пані Галина.
Загалом серед її планів – і надалі розширювати етнокуточок, який завдяки таким ентузіастам, як Галина Мося, стає одним із тих небагатьох сільських острівців творення і збереження нашої української самобутності.
