Колись втрата близької людини спіткає кожного з нас. Бо так, на жаль, влаштоване життя. Тож, попри душевний біль і скорботу, доведеться займатися похоронами. І часто трапляється, що в цьому питанні все відбувається понадміру: накриваються пишні столи, купується дорожезна труна й інші поховальні атрибути. А з часом на деяких могилах з’являються монументальні пам’ятники. Та чи потрібне це покійним?
Звісно, віддавати останню шану померлим родичам чи близьким потрібно. Але максимальне добро для них, скоріше, полягає в духовному, а не в матеріальному: передусім у щирій молитві.
За словами духівників, це повинні усвідомити ті люди, які замість того, щоб допомогти покійному справами милосердя, задовольняють власне марнославство, живлять свої пристрасті, виправдовуючись тим, що вони таким чином проявляють любов до спочилого родича. Насправді ж не покійного вони люблять, а себе!
Ті, хто облаштовує могили так, щоб усе було солідно, дорого і престижно, лише шкодять душі померлого і себе вганяють у гріх. Сумно, коли останній притулок близького стає місцем самоствердження та гордині його рідних.
«Моя особиста думка – достатньо і хреста, якщо людина православна. У нас зараз похорон переходить у якесь незрозуміле дійство, з великою витратою коштів, з пишно накритими столами, наче на весілля. Люди пам’ятники ставлять, зважаючи на власний достаток. Але я не хотів би, щоб, скажімо, на моїй могилі лежала якась велика плита. Насипати горбик і поставити хрест із табличкою. Це моя думка.
Зрозуміло, що світ змінюється, пам’ятники ставили і ставитимуть. Але ж вистачить скромного з православним хрестом на ньому.
Між тим, деякі люди ставлять такі пам’ятники, що коштують як квартира чи машина. Думаю, ті гроші краще було б віддати на добру справу, скажімо, на дитячий будинок. А ми просто хизуємося одне перед одним. Все, що аж занадто розкішно, – неправильно. До речі, я й проти різних скульптур на цвинтарях, бо то ніби відгук язичництва. Мені й не подобається, що, буває, мало не парканами огороджують могили. Коли огорожі маленькі – нормально. Але ж, буває, що ніби подвір’я огороджене. Так у деяких селах буває. Коли один в одному стилі щось робить, інший – в іншому.
Кладовище має бути місцем спокою», – вважає отець Тимон, настоятель Свято-Георгіївського храму в Седневі.
До речі, духівник також проти штучних вінків.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пластикова небезпека: чому не варто нести штучні квіти на кладовище
«Інша справа посадити живі квіточки, облагородити могилку. Якщо вже хочеться, то поставити якийсь невеличкий акуратний пам’ятничок.
Щодо портретів на пам’ятниках, то для рідних, скоріше за все, це має значення. Бо, дивлячись на них, згадують покійного. Наприклад, онучка чи правнучка прийде і побачить, якою бабуля була. Але ж у нас буває, що людина померла у 80 років, а фотографію на пам’ятник ставлять, коли вона молода. З одного боку, неправильно, а з іншого – в той час людина була щаслива чи любила ту фотографію. То, можливо, й правильно, що родичі саме ту світлину обирають для пам’ятника.
Як часто ходити на могили – за покликом серця, коли тягне. Звісно, не раз на рік, на Радоницю. Треба згадувати своїх спочилих родичів, доглядати за могилками. Поки ми їх пам’ятаємо, вони нас пам’ятають. Коли буваю на цвинтарі, бачу люди сидять біля могилок, про щось своє говорять, щось згадують», – зазначив отець Тимон.
Цікаво, що думки сіверян із приводу пишних поховань і пам’ятників розділилися.
Сєргєй Карась
«На мою думку, все індивідуально. Особисто мене влаштував би й звичайний березовий хрест на моїй могилі (сподіваюся, знадобиться він мені не в найближчий час). Щодо «змагань пам’ятників», то я до цього ставлюся, напевно, без повного розуміння. Проте, якщо є гроші, які чесно зароблені, й якщо влада дозволяє, можна й п’ятиповерховий пам’ятник на могилі будувати – будь ласка. Головне, щоб це не призводило до сварок між родичами».
Анна Якубець
«Я вважаю, що тут не принципове питання, пам’ятник дорогий чи ні, важливо, щоб спорудження його робилося щиро, щоб ушанувати пам’ять про близьку людину, а не тому, що так усі роблять. Навіть сам пам’ятник не є показником нашого ставлення до померлого, головне – зберегти пам’ять про цю людину, а ще важливіше – приділяти увагу людині, поки вона жива».
Вадим Балінський
«Думка така — я вважаю, що дорогі пам’ятники ставлять ті родичі, що мають якусь провину перед померлими, таким чином вони хочуть хоч якось компенсувати недостатність своєї любові до них за життя. Дорогі пам’ятники – це своєрідне «самолюбованіє», адже пам’ять повинна жити у серці, в душі, в фотографіях тощо, а не у кам’яних спорудах, хоч би якими вони були. Треба у цьому брати приклад із Заходу – подивись у фільмах, які маленькі пам’ятники в Америці – невеличка кам’яна вертикальна брила, до якої іноді можна прийти і покласти квіти. Отже, жоден пам’ятник не замінить любові до родича, який пішов в інший світ. Тому вважаю, великий і вишуканий пам’ятник – це «візантійщина».
Наталія Кудін
«Це, так би мовити, справа індивідуальна. Тим, хто відійшов, уже все одно, все це більше для живих робиться. Взагалі думаю, що потрібно, а вартість – це вже що кому по кишені…»
Марія Домашенко
«Що це дає? Показує статус померлого чи його родини? Та статус і статок на той світ не забирають. Відповідно, який сенс дорогого пам’ятника для покійного? Деякі кажуть «так треба; так заведено». А де це написано? Чому «треба»? Я давно вже міркую над цим. Тому що коли їдемо навідувати могилу дідуся, то, дивлячись на ці квартали пам’ятників, складається враження, що йде змагання, у кого вищий, ширший, пишніший. Деякі родини навіть останні гроші готові віддати, аби тільки пам’ятник стояв. Тому що «так треба». Я не хочу нікого ображати. Та, як на мене, достатньо звичайного невеличкого надгробка з щирою епітафією. Час від часу навідувати могилу та згадувати покійного добрим словом. Це щиро стосовно нього».
Дійсно, побутує думка, що часто пишні пам’ятники ставлять на могили своїм рідним люди, які ніби відчувають провину перед спочилими: мало приділяли уваги, не допомагали, зрештою, місяцями не телефонували. То не краще замість будування монументів на кладовищах переглянути ставлення до своїх рідних за життя. Аби тоді не загладжувати свої провини грошима.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
