У Коропському регіональному історико-археологічному музеї побільшало на один цікавий експонат. Це стародавній літаючий ящір птеродактиль. Звісно, що він несправжній, але люди, яким уже вдалося його побачити, у захваті.
Птеродактиля встановили в музеї недавно, минулої п’ятниці, 29 жовтня. Сама ж ідея про цей експонат втілювалася в життя не дуже швидко.
«Музей у нас історико-археологічний. Більшість експонатів – це археологічні знахідки. Зокрема, кістки давніх тварин, є фрагменти кісток мамонта. Є уламки дерева, що росло 75 мільйонів років тому. Але якою була давня фауна, відвідувачі можуть побачити хіба що на картинках. А оскільки більшість відвідувачів нашого закладу – дітвора, дуже хотілося оживити експозицію, зробити її більш цікавою.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У селі на Чернігівщині група ентузіастів дала друге дихання місцевому ставку
Тож як директор музею давно виношувала ідею про птеродактиля, але майстра, який би все зробив як слід, не могла знайти. І в 2018 році на Коропському ярмарку я познайомилася з майстринею Мілою Різник.
Ми спілкувалися з нею, вона організовувала в музеї виставки своїх робіт. Адже виготовляє вироби з полімерної глини та займається валянням із вовни. І ось до пані Міли я й звернулась із проханням зробити птеродактиля. До того ж, додатково загорілася цією ідеєю, бо у Мезинському національному парку з’явилися мамонти. Між тим, подумала, робити і нам мамонта – вже банально. Вирішили іншим шляхом піти», – у коментарі для ЧЕline зазначила Тамара Гриценко, директор Коропського регіонального історико-археологічного музею.
На щастя, майстриня відгукнулася на пропозицію. Причому підійшла до справи з усією серйозністю, навіть консультувалася із палеонтологинею з київського Інституту археології.
«Міла Різник – унікальна майстриня. На перспективу казала, якщо замовите мамонта, то важко його зробити. Хоча б муляж черепа мамонта вдалося виготовити. Бо це робота трудомістка, а в неї майстерні немає. Як працювала над птеродактилем, то казала, що займав пів кімнати. Він за розміром приблизно такий, як колись справжні були. Десь 190 см розмах крил, а заввишки майже метр.
Виготовлений він за допомогою техніки пап’є-маше. Відповідно до технології, картоні лотки з яєць замочуються з клеєм ПВА й утворюється таке «тісто», з якого кого виліплюють що треба. Звісно, що попередньо робиться каркас із металевої проволоки, обтягується марлевою тканиною, а потім на неї нарощувалося об’ємне тіло», – повідомила Тамара Гриценко.
В особливому захваті від птеродактиля і дорослі, і діти, адже одна справа побачити його на малюнку, а зовсім інша – ніби вживу.
Спілкувалась Ірина Осташко
Фото – зі сторінки музею в соцмережі
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
