У селі Сеньківка на Чернігівщині місцеві мешканці тепер щодня стикаються з проблемою – через інженерно-будівельний абсурд при побудові загорожі на лінії розмежування між Україною і Росією.
Це село зовсім маленьке, лише 110 жителів. Але певною мірою — унікальне. Адже лежить у місці, де сходяться кордони трьох країн: України, Росії та Білорусі.
У радянський час тут звели величний монумент, який символізував дружбу трьох «братніх народів». А тепер саме в цій точці розпочинається «Стіна», яка відгороджує нас від Росії. Але збудували тутешню її ділянку дивним чином — огинаючи ставок, обійшли ровом частину території.
«А біля ставка — пасовисько для корів, — розповідає Юрій Голован, голова сільради у Сеньківці. — Тож і воно, виходить, опинилося за кордоном!»
Чому так сталося, голова сільради не знає. Каже, що його ніхто не питав — як і інших селян. Просто почали інженерні роботи, не порадившись з громадою. Селяни гадали, що «Стіну» будуть зводити точно по лінії державного кордону — а як же ще?! Але насправді інженерні укріплення і рів працівники чомусь облаштували трохи вглиб нашої території. І ставок та сільське пасовисько опинилися мовби вже в Росії! Зробили це нібито через те, що на лінії кордону збудувати загорожу було неможливо технічно — там глевкий і в’язкий грунт. Місцеві умільці сміються з таких пояснень.
«Але отак наше пасовисько опинилось «за кордоном», — розповідає Світлана Зубарева.
Жінка працює медсестрою в Сеньківці. А в господарсті має аж три корови. Згадує, що попервах люди страшенно обурилися — де ж таке чувано, аби, щоб випасати худобу, треба пред’явити паспорт?!
«Після протестів наших жителів прикордонники пішли назустріч, — каже сільський голова. — Ні, кордон вони не посунули. Натомість зробили ворота зі шлагбаумом. І тепер наші люди заводять корів на пасовисько, обнесене сітчастим парканом. Пасемо по черзі. А прикордонники вже знають, що за кордон йде отара і пастух. Тож поки що запускають нас туди без пред’явлення документів».
«Зате корови наші тепер під надійним контролем, — додає Світлана Зубарева. — З вежі за ними пильно стежать наші прикордонники. З такими «пастухами» коровам нічого не страшно!»
Сергій Бовкун, Експрес
Надо кролика ЯЙценюка, главного инХернера-строителя, туда погнать попастись
А сколько коров осталось в том селе, где 100 человек живет? Не больше 10, уверен, если не меньше.Да при союзе зп такой базар председатель сельсовета уже б давно сидел на Колыме.