На дачі проєкту «Балачки на рундуку» в селі Максаки зібрали врожай гарбузових і влаштували цікаві активності (Фото)

Світлана Білоус30.09.2024

0 134

Менщина – це край, де живуть креативні та легкі на підйом люди, які не втрачають оптимізму й бажання змінювати світ на краще навіть під час війни, яка, на жаль, триває на українських землях.

Напевне, вся Чернігівщина знає про цікаві активності, які час від часу відбуваються в селі Максаки. Тут активісти впорядкували хату, яку самі називають «дачею», і запрошують гостей. Щоправда, водночас доречно зазначають, що нині веселощі та гуляння – не на часі, але від камерних душевних зустрічей не відмовляються.

Зокрема нещодавно на гостини до Максаків приїжджали студенти Київського національного університету ім. Шевченка, учасники клубу «Діалектоманія», на чолі зі своєю викладачкою Оксаною Суховій, підтягнулися небайдужі волонтерки-менянки, завітала й реставраторка Київського художнього музею Юлія Мачковська.

Насамперед усі гуртом заходилися збирати врожай гарбузових, які на славу вродили на ділянці поблизу хати. Але цьогоріч город посадили зовсім невеликий – де вдалося розчистити площу від сливняку та чагарників, бо вся весна і весь час загалом були спрямовані на толоку. Тобто приведення до ладу самого будиночка й упорядкування довколишньої території.

«Ми розробили невелику ділянку і посіяли такі культури, які не потребують особливо прискіпливого догляду. Тож посадили гарбузи, зокрема декоративні карахоньки. Трішки в нас було цибульки, огірків, перчику. По одному невеличкому рядочку, аби під час наших візитів ми могли нащипати цибульки, вибрати огірочок на салатик до обіду. До чого більшого в нас цьогоріч руки не дійшли.

У подальших планах – насадити ягідних кущів, плодових дерев, суниць і полуниць, щоб гості почувалися, як на справжній дачі, щоб мали що подивитися і де «попастися», як каже моя мама. Пощипати з кущиків смородинки, порічок, малинки, якщо, звісно, вродять.

Але нині ми хоч і запорали невеликий клаптик, однак ситуація така, що земля там довго відпочивала і сам ґрунт непоганий, наче велика компостна яма була, то врожай гарбузів і карахоньок хороший», – у коментарі для ЧЕЛАЙН зазначила Вікторія Неруш, заступниця голови громадської організації «Спілка жінок Менщини».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вихідні на Чернігівщині минули більш-менш спокійно, але рятувальники і поліцейські без роботи не сиділи

Утім, цю зустріч більше планували не стільки задля збору врожаю, скільки на користь студентам, які дуже цікавляться діалектами.

«І водночас нам треба було побути на дачі, подивитися, що там відбувається. Якраз провітрили хату, рушники зі скрині просушили, виконали іншу роботу. І водночас відбулася камерна зустріч.

Багато чого хотілося запропонувати та показати студентам, а людям, які вже бували раніше, хотілося щось нове показати. Зокрема, спробували відтворити обряд «трусіння маківки»», – розповіла Вікторія Неруш.

За її словами, це такий місцевий весільний обряд, про який у сусідніх громадах не дуже обізнані.

«Ми також екосумки з вибійкою з ними виготовляли, в настільні ігри грали, до Десни сходили, а ще влаштували для гостей екскурсію селом. Окрім того, дівчата готували куліш. А ще студенти побували в Менському зоопарку.

А щодо наших менських діалектів, то дуже важливо показати студентам, що це не вимираючі мови, що діалектами зараз усі користуються в побуті, від малого до старого. Це не просто мова бабусі, яка перетворилася на раритет.

Водночас Людмила Чичкан як сільська жителька розказала про життя в селі, про своїх корів, про роботи на городі та про різні місцеві обряди», – пояснила Вікторія Неруш.

Зустріч відбулася на одному диханні. А студенти поверталися до столиці з позитивним враженням про Менщину.