Вона давно відома за кордоном і наразі робить перші серйозні кроки на Чернігівщині. Це про одну з прогресивних технологій обробітку землі – No-Till. Власне, її англійська назва означає «не орати».
Це сучасна система землеробства, за якої не проводять оранку, а поверхню землі вкривають шаром спеціально подрібнених залишків рослин — пожнивних решток. Оскільки верхній шар ґрунту не пошкоджується, така система землеробства запобігає водній і вітровій ерозії ґрунтів, а також значно краще зберігає вологу.
Головними принципами No-Till є використання природних процесів, які відбуваються в ґрунті, забезпечення постійного рослинного покриву поверх посіву, мінімальний механічний вплив на ґрунт, адаптовані сівозміни, заборона спалювання рослинних решток, використання спеціальних сівалок, відмова від оранки, культивації, боронування та внесення органічних добрив.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Через аномальні зими аграрії відмовляються сіяти українське зерно
До основних переваг використання нульового обробітку ґрунту належать:
- економія ресурсів – пального, працезатрат, часу;
- відновлення та збереження родючого шару ґрунту – зниження або й навіть повне запобігання ерозії ґрунтів;
- накопичення вологи в ґрунті;
- збільшення урожайності культур за рахунок вищезазначених факторів.
Особливо варто відзначити перспективність розвитку нульової технології у степових районах України. Збереження вологи в ґрунті є основним завданням у такій кліматичній зоні.
Але ця технологія має і свої недоліки.
Зокрема, система нульового обробітку непридатна на надмірно зволожених, заболочених ґрунтах.
Також аграрії говорять про значне скорочення врожаїв у перші роки використання No-Till.
Одним із різновидів No-Till, але в присадибних господарствах є так зване органічне землеробство.
Про нього нам розказав фермер з Іванівки Антон Шостак:
«No-Till» – це безперекопна система. А коли ми говоримо про присадибне господарство або дрібне фермерське, то тут варто сказати про термокультури, або органічне землеробство», – говорить він.
Тут так само головна перевага в тому, що не турбують глибинний шар ґрунту. «Глибина більше 5 сантиметрів взагалі не чіпається. Культури, які висівають насінням, саджають після плоскоріза або грабель. Якщо культура з коренем, то під нього ми формуємо ямку. Зверху ж ми кладемо будь-яку органічну речовину, це може бути гній, харчові рештки, солома, трава, бур’яни, все, що завгодно, що може розкладатись, можна навіть використовувати шерстяні ковдри. Тобто все, щоб закрити ґрунт від сонця та вітру», – пояснює Антон Шостак.
Добрив фермер узагалі не радить використовувати. Їх заміняють органікою. За його словами, в Німеччині, Австрії, батьківщині термокультур, для землеробства використовують навіть стовбури дерев. Тобто на пагорбах спилюють ялини і на них формують сади, городи. Ялини гниють 15-20 років, за цей час використовується так звана технологія піднятих ґрунтів. Під час цього процесу виділяється дуже багато тепла. Той же принцип використовується і в No-Till.
«Також серед переваг – максимальне невикористання гербіцидів чи інших пестицидів. Зокрема не використовують мінеральні добрива. Вони дають певні мінерали для рослин, але водночас вбивають все живе – і земля починає деградувати.
Наступне – це те, що, накриваючи органічними рештками, ми створюємо умови, коли бур’ян без світла не може проклюнутись і почати рости.
Також за цією технологією поряд із головною рослиною завжди висаджують рослини-симбіонти, які захищають основну рослину від шкідників.
Наприклад, узяти таку рослину, як барвінок. Так от, він захищає не тільки від великого переліку комах-шкідників, а ще й від мікозу, плісняви. У мене, наприклад, усі грядки в сезон обсаджені барвінком. Також він захищає рослини і від колорада, і від хруща. На картоплі колораду значно менше. Наприклад, цього року не обприскував жодною отрутою. Раз на тиждень пройшов, руками позбирав жука і все», – говорить Антон Шостак.
За його словами, центром такого землеробства є Полтавщина. Чернігівщина на сьогодні тільки набирає обертів.
«Європейці вже давно довели, No-Till дає суттєвий приріст врожаю та економію. Ефекту спочатку не буде. Результати видно через 5-7 років. Тому наших фермерів і важко переконати застосовувати цю систему. Так вони купили аміачної селітри на 2 мільйони, вбахали її в землю – і є 55 центнерів із гектара. А з No-Till будуть 60 центнерів, але через 5 років. Але аграрії частіше хочуть все й одразу», – зазначає аграрій.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Під носом у ворога: аграрії – останній оберіг Семенівської глибинки
Загалом в агротехнічній практиці існує багато різних варіантів підготовки ґрунту. Серед головних:
- Традиційна (з використанням плугів).
- Мінімальний обробіток ґрунту, або mini-Till.
- Смуговий обробіток ґрунту, або Strip-Till.
- Нульовий обробіток ґрунту (технологія прямого посіву), або No-Till.
«Передноутілівська» технологія Strip-Till полягає в тому, що ґрунти, порівняно з іншими методами обробітку, обробляють і розпушують тільки смугами в рядках майбутнього посіву, водночас інша частина поля залишається недоторканною.
На сьогодні родючі українські землі та великі площі не підштовхують агробізнес до удосконалення. Проте в удосконалених технологій поступово і неухильно з’являються щоразу нові прибічники як у присадибному господарстві, так і у великих агрохолдингах. Зокрема на Чернігівщині No-Till та Strip-Till свою нішу знайшли в південних, менш зволожених районах області.
