Перший космонавт незалежної України — випускник Чернігівського льотного училища

Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків імені Ленінського Комсомолу (ЧВВАУЛ), розформоване у 1995 році, було справжньою кузнею кадрів для радянської, а потім російської і української космонавтики. За всі роки існування з 1951 року в училищі було підготовлено 11 космонавтів. Сьогоднішньої статтєю ми починаємо цикл розповідей про них. І логічно, що першим ми розповімо про першого (і поки єдиного) космонавта незалежної України — Леоніда Каденюка.

Народився він 28 січня 1951 року в селі Клішківці Хотинського району Чернівецької області. Його батьки — Ніна Андріївна і Костянтин Микитович — все життя працювали в школі вчителями. Костянтин Микитович пропрацював в школі 25 років, пішов на пенсію, в 1989 році його не стало.

В 1946 році в Каденюків народився син Володимир, в 1951 році – двійня Леонід і Сергій. Старший син Володимир закінчив льотно-конструкторський інститут, живе в Чернівцях, має сім’ю, виховує двох доньок. Сергій закінчив університет і живе в Москві, працював в Московському інституті наук, має двох синів.

А ось Леонід після закінчення 1967 року Клішківської середньої школи зі срібною медаллю він вирішив вступити до Чернігівського Вищого військового авіаційного училища льотчиків.

Як згадував сам майбутній космонавт: «Слухаючи пісні «Два кольори» («Як я малим збирався навесні іти у світ незнаними шляхами») та «С чего начинается Родина»(«…со стука вагонных колес и клятвы, которую в юности ты ей в своем сердце принес»), я згадував день, коли назавжди покинув батьківський дім. Це було 13 липня 1967 року. Поклавши в невеличку коричневого кольору валізу пару змінної білизни, туалетні приналежності, шкільні підручники та довідники з математики й фізики, разом зі своїм товаришем Валерієм Ткачуком з Чернівців поїздом вирушили до Чернігова поступати в льотне училище. У переповненому людьми вагоні було душно і знайти місце було неможливо. Я заліз на верхню (третю) дерев’яну полицю, де і провів ніч, замість подушки підклавши під голову свою валізу. Дивлячись у стелю вагона, під монотонний стук коліс з надією я думав про своє майбутнє – яким воно буде і що на мене чекає попереду…»

Йому вдалось пройти успішно вступні іспити і  у 1971 році Каденюк закінчив училище за спеціальністю «Пілотування та експлуатація літальних апаратів». Як здібний льотчик у 1971–1976 роках проходив службу льотчиком-інструктором у ЧВВАУЛ.

У 1976 року був відібраний до загону космонавтів СРСР, а через рік закінчив Центр підготовки льотчиків-випробувачів Військово-Повітряних Сил СРСР та отримав кваліфікацію льотчика-випробувача.

З 1977 по 1979 рр. пройшов повний курс загальнокосмічної підготовки та одержав кваліфікацію «Космонавт-випробувач».  У 1985 році Леонід Костянтинович вирішує отримати другу вищу освіту і стає студентом Московського авіаційного інституту, який закінчив у 1989 році за спеціальністю «Інженер-механік».

Весь цей час Каденюк багато літав, освоївши 56 типів та модифікації літаків різного призначення, переважно винищувачів. Брав участь у створенні та льотних випробуваннях авіаційних та космічних систем, а також льотних випробуваннях літаків: МіГ-23, МіГ-25, МіГ-27, МіГ-29, МіГ-31, Су-25, Су-27 та їхніх модифікацій.

Вивчаючи космічні кораблі «Союз», «Союз-ТМ», багаторазовий транспортний космічний корабель (БТКК) «Буран», орбітальну станцію «Салют», частково — орбітальний комплекс «Мир», Леонід Костянтинович пройшов унікальну інженерну і льотну підготовку. Мав також підготовку в якості командира космічного корабля «Союз-ТМ», а також БТКК «Буран».

В Україну повернувся у 1996 році. Обійняв посаду наукового співробітника Інституту ботаніки Національної академії наук України. Потім рік готувався в американському космічному Центрі НАСА в м. Х’юстон до космічного польоту на американському космічному кораблі багаторазового використання «Колумбія».

«Ще у 1990 році за ініціативою майбутнього Президента України Л.М. Кравчука було порушено питання про запуск в СРСР космічного корабля з українським екіпажем. Уряд підтримав пропозицію, і екіпаж, до складу якого увійшов і я як його командир, розпочав інтенсивну підготовку. Цьому польоту не судилося відбутися — розпався СРСР. А в 1994 році після досягнення домовленостей між Україною і США про політ українського громадянина на американському космічному кораблі, я увійшов до складу групи космонавтів Національного космічного агентства України і розпочав підготовку до польоту в Космічному центрі ім. Л. Джонсонса НАСА.

Підготовка тривала понад рік. 19 листопада 1997 року відбувся довгоочікуваний старт космічного корабля «Колумбія», членами екіпажу якого були громадяни США, Японії та України (місія STS-87). Тривав політ 16 діб і успішно завершився 5 грудня».

Українець летів на тому самому шатлі, який в 2003 році згорить, повертаючись на Землю. Цей самий корабель використовували для зйомок у фільмі «Армагеддон» з Брюсом Віллісом і Беном Аффлеком у головних ролях (кіно знімали, як раз коли Каденюк тренувався в NASA).

У космосі Каденюк досліджував вплив невагомості на три види рослин — ріпу, сою і мох. Для пробудження космонавтів на кораблі використовуються мелодії, які вибирають самі учасники. Каденюк своєї обрав гімн України. Тому двічі за час його перебування в космосі учасники міжнародного екіпажу прокидалися під музику Михайла Вербицького.

З 1998 по 2006 рр. генерал-майор Л.К. Каденюк — у лавах Збройних сил України, де обіймав посади начальника управління авіації військ ППО України, помічника Президента України з питань авіації і космонавтики, заступника Генерального інспектора Генеральної військової інспекції при Президентові України, радника Президента України з питань авіації і космонавтики.

Як активіст громадського життя, у 2002 році був обраний народним депутатом України, виконував обов’язки заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

У 2006 році він блискуче захищає дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата технічних наук.

Зараз Каденюк є президентом Аерокосмічного товариства України, радником глави державного космічного агентства України та радником Інституту стратегічного розвитку.

Не забуває училище, яке дало йому путівку у життя —  регулярно буває на зустрічах випускників. Як мінімум один раз — в 2008 році — відвідував ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою, який знаходитися в стінах колишнього училища.

https://www.youtube.com/watch?v=jTsZU47EtDc