Кожен куточок Чернігівщини унікальний своїми жителями. Зокрема, багато талановитих людей живе на Сновщині, наприклад, 35-річний Артем Спускан. Він вміє виготовити з лози купу всіляких потрібних і корисних речей.
Артем займається лозоплетінням більше як 10 років. Тож можна навіть сказати, що його хобі поступово переростає в професію.
«Він навчився лозоплетінню самотужки, спеціально ніде не вчився. Починав із кошиків для вина. Причому перші роботи із зеленої лози були для себе. А потім узявся виготовляти довгі зелені кошики.
По сусідству в нас жив немолодий чоловік, Артем взяв у нього кошика та вирішив сам спробувати зробити подібний. І вдалося навіть гарніше, ніж у сусіда.
А потім в іншого свого знайомого взяв для зразка великодній кошик. Поступово навчився роботи і їх», – у коментарі для ЧЕline зазначила Вікторія Коваленко, дружина Артема Спускана.
Після кошиків захотілося робити дитячі санки, причому спершу вирішив їх виготовляти не з лози, а з березових прутиків. Часу на це пішло багато і зрештою зрозумів, що з лози їх плести було б легше. Дуже скоро переконався, що насправді так і є.
Після санок узявся плести кошики для білизни різних форм.
«Артем переважно працює вночі, бо каже, що вдень відволікає родина. Та й взагалі лозоплетіння – справа некваплива. На старті багато часу знадобилося, щоб вивчити лозу, як вона поводиться. Адже для плетіння не вся лоза підходить. У процесі вдосконалення багато матеріалу ламалося, викидалося.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Село, в якому люди живуть і радіють: реалії Прогресу
Багато процесів доводиться виконувати вручну. До того ж, аби було з чим працювати, треба запастися матеріалами для роботи, підготувати їх як належить. Та й матеріал заготовляти непросто. Під річку Снов їздить, там він уже вивчив місця, де росте лоза. Але не щороку вона росте така як треба. Тож часом доводиться вибирати по потрібному прутику.
Якщо порахувати витрати часу, зусиль і матеріалів на кошик для білизни, то воно й не окупається. Скоріше на ентузіазмі працює і через власне бажання», – розповіла Вікторія.
Між тим, не вся робота – однаково до душі. Наприклад, майстер почав робити крісло-гойдалку, та втратив бажання закінчувати розпочате.
«Для цієї справи треба бути посидючим. Тож переважно він працює взимку, бо влітку Артема за лозоплетіння не всадиш. Робить на літо перерву, займається іншими справами», – пояснила дружина.
До речі, вона інколи допомагає чоловіку в роботі.
«Вмію підготовлювати матеріал. Мені подобається обкоровувати лозу, розлущувати вмію. А плете Артем сам. В інтернеті він рідко що підглядає, багато чого в голові продумує, а потім задум втілює в життя. Наприклад, дровниці, форми для кошиків різні вигадує», – розповіла жінка.
Про майстра Артема Спускана в рідному Сновську знають. Бо щонеділі подружжя торгувало на місцевому базарі. Продавали свої вироби і в сусідню Корюківку та інші міста України, дещо надсилали через Укрпошту. До речі, по кошики Артема приїжджали навіть білоруси.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Спілкувалась Ірина Осташко, фото надані Артемом Спусканом
