«Поштовий колапс» у селах, або До чого готуватись сільським листоношам

Ми приділяємо багато уваги темі поштового реформування. Зокрема, вже писали, що область сколихнула новина: керівництво «Укрпошти» хоче реалізувати на наших теренах пілотний проект. Ось тільки проти цієї ініціативи виступають і керівники області, і прості люди. Адже передбачається суттєве скорочення поштових відділень і працівників.

Та це ще не вся абсурдність ситуації. Населені пункти, де проживають менше двох тисяч жителів, взагалі можуть залишитись без поштових послуг. Отака ідея визріла в головах керівництва «Укрпошти».

Давайте трішки пофантазуємо. Уявімо, що пілотний проект на Чернігівщині реалізовано. А це означає, що поштові послуги стануть недоступними для багатьох сільських жителів, бо Чернігівщина – область специфічна. За розмірами – третя в Україні, але щільність населення тут одна з найнижчих. Тож невідомо, чи доїдуть так звані мобільні відділення на колесах розбитими вщент шляхами до всіх сіл. Хоч би половину не оминули увагою… Тож може виникнути анекдотична ситуація, що адресатам доведеться самим возити листи одне одному. А як бути з пресою та іншою важливою кореспонденцією?

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Чернігівщині занепокоєні можливим закриттям поштових відділень у селах

А ще реформа передбачає скорочення великої когорти листонош практично в усіх населених пунктах. Бо, буцімто, на всіх не вистачає зарплатного фонду. Ось тільки керівники «Укрпошти», мабуть, давно не заїжджали в село і не дуже обізнані з тамтешнім життям.

Переважна більшість сільського населення – це пенсіонери, які все життя тяжко пропрацювали і, попри те, що мають дітей та онуків, доживають життя на самоті, бо їхати до родичів у міста не хочуть.

Тож для таких людей листоноші, як рідні душі. Провідають, газету принесуть, продукти чи інший товар, який розповсюджують через «Укрпошту», хоч він і дорожчий, ніж у крамниці. А ще розкажуть, що у світі робиться, розрадять. Оце і є соціальна функція, про яку не варто забувати жодному підприємству. Та й не все в житті грошима міряється.

Та якщо все ж уявити, що сільські листоноші втратять роботу… Чого їм очкувати? Адже йдеться більше ніж про тисячу людей, переважно жінок передпенсійного віку. Реалії такі, що потенційних роботодавців працівники за 45 цікавлять мало. Недарма ж анекдоти вигадують, що потрібен співробітник до 25 років із 20-річним стажем. Та головне навіть не це, а те, що іншої роботи в селі вдень із вогнем не знайдеш.

Тож переадресували запитання, що в такій ситуації робити звільненим людям, Лідії Падалці, директору обласного центру зайнятості.

Вона відповіла, що центр зайнятості готовий взяти на облік усіх, хто звернеться по допомогу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пошта на «колесах»: реформування «Укрпошти» в стилі психотропного сп’яніння

«Спочатку зареєструємо, подивимось, чи отримуватимуть вони допомогу, бо оформлені там вони не на ставку, а на якусь частину. Будемо дивитись конкретно по кожній людині. Також відштовхуватимемось від освіти і спеціальності людини. Шукатимемо роботу за фахом. Якщо немає, а зазвичай, так і є, будемо пропонувати підходящі роботи чи на курси відправимо», – сказала Лідія Падалка. І зазначила, що на Чернігівщині служба зайнятості також реалізовує проект «45+», коли людям у такому віці допомагають навіть власну справу відкрити. Ось тільки чи до снаги це вчорашнім сільським листоношам? Хтозна.

Та все ж сподіваємося, що до масових скорочень не дійде. Бо, на щастя, керівники Чернігівщини переконані, що поштова галузь має покращувати якість надання послуг населенню, нести соціальне навантаження, а не вирішувати суто економічні проблеми підприємства.

До того ж, за підсумками зустрічі в Чернігові, коли приїздив в.о.генерального директора ПАТ «Укрпошта» Ігор Смілянський і агітував за реформу, було запропоновано створити робочу групу, до складу якої ввійдуть представники громад та депутати обласної ради.

Цей дорадчий орган має чітко відпрацювати специфіку і потреби кожного населеного пункту, аби адаптувати запропоновану модель реформування до реалій громад. Інакше ця реформа може викликати супротив у нашому регіоні.