Чернігівщину знову лихоманить. Цього разу – від децентралізаційних змін. Розпочалися вибори голів і депутатів в об’єднані територіальні громади. Спостерігається чимало парадоксів, але загальні тенденції незмінні – дорватися до корита будь-якою ціною.
І навіть ті політичні сили, які готові були душу дияволу продати, аби не допустити об’єднання, повиставляли своїх кандидатів.
Саботаж саботажем, але за владу в могилу ляжем
Виставили всі. У «бідних» партій з’явилися гроші на агітацію та ведення виборчих перегонів. Друкують газети і листівки багатотисячними накладами. У селах розносять глянцеві якісні календарі з фотографіями «місцевих активістів». І листівки з гаслом – «продавщиця тітка Ганна наведе порядок в громаді». Дай Бог.
Працюють також і в «трампівському» стилі – піарять і піаряться через соціальні мережі.
Залучають до агітації і нардепівський десант. Хтось приїздить до громади в шашки пограти на «виїзному турнірі» і шепнути на вушко, «за кого ж треба, Васю, голосувати». Хтось летить зі столиці на білому коні рятувати «збіднілих» за роки лісівників, але натомість просить підтримати «саме оцю політичну силу».
Навчилися в Микитася
Трапляються й інші збочення. Наприклад, цирковий номер у «микитасівському стилі». На посаду голови однієї із громад балотується нинішній мер, якого «вилизала» пропрезидентська політична сила. Але, Боже збав, не подумайте, що він і цього разу йде від цієї партії. Ні, ні. Цього разу – зась. Він вирішив вчинити як справній «мужик» – і йде на вибори самовисуванцем. Ну, і… що тут такого, що йому в районній газеті передові шпальти викуповують і оди співають пропрезидентські «місцеві князьки». Більше того, агітувати за свого, тобто за «самовисуванця», до громади з виїзною приймальнею виїжджає весь десант обласної чинушні на чолі з першими особами Чернігівщини.
Вмерти й не жити…
І не дивно. Весь цей катарсис через те, що вибори насправді ого-го, які важливі.
По-перше, в об’єднаних громадах будуть «солоденькі» бюджети. Тому розпоряджатися коштами хочеться всім. Відтак, усі політичні сили і кинулися на боротьбу за децентралізаційне корито.
По-друге, вибори в ОТГ – це своєрідна рекламна розкачка для партій перед можливими парламентськими перевиборами.
По-третє, знову ж таки, у разі, якщо будуть перевибори (більшість, звісно, скептично оцінює таку можливість перебігу подій), то фінал виборчих війн в ОТГ покаже настрої людей. Тобто відбудеться своєрідне лакмусове зважування «яєць». У кого вони на цей час «металеві», в того й рейтинг буде найвищий.
Ну, і по-четверте, децентралізація децентралізацією, а своїх людей мати на місцях хочеться всім. Аграрій ти, газовий «геноцидник» чи свідок ілюзії безвізу.
Людям – щастя і здійснення мрій
Та найважливіше і найприємніше в цьому виборчому процесі те, що життя людей у громадах має покращитися. Люди заслуговують на щасливе майбутнє. Тому – з Богом! У новий рік 11 громад Чернігівщини вже ввійдуть з новими амбіціями і мріями, здійсненням яких займатимуться новоспечені команди. Ті команди, яким люди висловлять довіру. Віримо в краще!
