Соціальні мережі можуть вбити підлітків

«Смерть – вирішення всіх проблем…» – такі жахливі повідомлення підлітки часто пишуть на сторінках своїх соцмереж. Моторошні картинки, що ранять свідомість – перший дзвіночок для педагогів і насамперед для рідних. Так запевняють психологи.

Підлітки на майданчиках, бабусі на лавочках і шоковані мами малечі на вулиці Толстого обговорюють нещодавню трагедію. Сімнадцятирічний хлопчик Максим кинувся під потяг. Що стало причиною – невідомо, адже «дворові» діти переконують: жодних сумнівів у сенсі життя за ним не помічали.

Потяги в цьому районі ходять часто і зовсім поруч. Через колії в районі «Нафтобази» тут влаштували нелегальний перехід. І хоч поруч знаходиться школа № 24, жоден чиновник не задумався убезпечити цей переїзд. Останнім часом підлітки знайшли собі там нову розвагу. На тлі автомобільного мосту на колії вони влаштовують фото сесії та селфі-сеанси. Чому 25 серпня на колії опинився Максим, ніхто не знає. Та пліткарки подейкують, начебто водій потягу помітив хлопця за тридцять метрів і просто не встиг загальмувати. Ховали хлопчика за кілька днів до 1 вересня. Навчання він так і не розпочав.

Психологи зазначають, що багато дітей саме перед початком навчального сезону впадає в депресію. І тут варто бути пильними саме батькам.

Тетяна Корж – психолог, якій доволі часто доводиться спілкуватися та вирішувати проблеми школярів. «Діти часто в такий нетрадиційний, а може, навіть і жорстокий метод привертають увагу своїх батьків, – переконує Тетяна Корж. – Діти будь-якого віку потребують маминого тепла і татового розуміння. Тим паче, якщо це перехідний вік,12-18 років. Такі діти дуже уразливі. І коли вони не знаходять розуміння в сім’ї, вони запросто можуть потрапити під негативний вплив деінде. Ті ж листування в соціальних мережах. І хтозна, що за людина з іншого боку інтернету спілкується з вашою дитиною».

А в соціальних мережах з’являються різні повідомлення – як від знайомих, так і від незнайомих. Так надсилають повідомлення про відкриття начебто школи, де навчають пізнати себе.

За одним із таких номерів ми зателефонували. Вчителем виявився колишній військовий. Професію не вказав, та повідомив, що має вищу освіту. «Я ділюся досвідом із своїми учнями, – наголосив вчитель». Але на запитання, яких вершин досягнув сам, чоловік відповів так: «Мене нещодавно запросили відкрити таку школу в Пітері».

До цієї школи приходять закомплексовані жінки та чоловіки, зокрема й підлітки. А «досвідчений» вчитель їх розкомплектовує. Парадокс такого вчительства полягає в тому, що офіс свій він орендує в приміщенні перепідготовки та навчання освітян на вулиці Князя Чорного.

На запитання, чи він має якусь психологічну освіту, чоловік відповів так: «Стереотипи, коли з папірцем ти людина, а без нього – ні, я ламаю. Тому мені «корочка» психолога не потрібна.»

Психологи радять ретельно перевіряти, з ким спілкуються ваші діти. Створити сторінку в тих самих соціальних мережах, що й сини та дочки, та спостерігати за публікаціями своєї дитини. А краще більше часу проводити разом і жити одним життям із дитиною. Хоча варто відчувати кордон між піклуванням і гіперпіклуванням.