У крипті церкви Воскресіння Господнього зберігаються людські останки жертв Батуринської трагедії
Батурин – унікальне місто на Чернігівщині. В давнину воно було гетьманською столицею, а нині – унікальна туристична перлинка, де можна на повні груди вдихнути історичного повітря та на власні очі побачити силу-силенну цікавих артефактів.
За часів президентства Віктора Ющенка Батурин отримав своє друге життя. Адже завдяки суттєвій державній підтримці провінційний населений пункт перетворився на туристичний центр. Тут не лише відбудували історичні пам’ятки, зокрема фортецю, а й вклали чималі кошти в інфраструктуру – дороги, створення місць для ночівлі та інші необхідні зручності.
Щойно гетьманська столиця зажила новим життям, до неї вирушили туристи й екскурсанти з різних куточків України та з-за кордону. Між тим, будні Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» змінила війна. Зрозуміло, що жодних заходів під час війни не відбувалося, а через деякий час після вигнання окупантів з нашої області їх відновили в онлайн-форматі, бо збирати скупчення людей нині недоцільно і не зовсім безпечно.
Між тим, нові виставки у заповіднику облаштовують. Наприклад, виставку «Вбиті росією: історичні паралелі», яку відкрили в крипті церкви Воскресіння Господнього. Про неї ЧЕline вже розповідав.
Наразі ж більше про сам храм. Крипта є підземною частиною дерев’яної церкви Воскресіння Господнього, побудованої у 2008 році, якраз до 300-х роковин Батуринської трагедії, коли місто було спалено та зруйновано російськими військами, а приблизно 15 тисяч населення, зокрема жінок і дітей, по-звірячому вбито.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У церкві на Чернігівщині експонують виставку «Вбиті росією: історичні паралелі» (Фото)
«Це мурована підземна крипта загальною площею 60,2 м2, що слугує підмурками церкви і повторює її обриси. У середній ділянці крипти, біля північної стіни, є вхід до відтвореного 2008 року підземного ходу. Приміщення крипти використовується для зберігання людських останків із поховань ХVІІ – ХVІІІ ст., виявлених у Батурині. Починаючи з 1995 р. археологічна експедиція дослідила значну площу міста та його околиць. Серед об’єктів розкопок були і два церковні цвинтарі – Воскресенської замкової церкви та Собору Живоначальної Трійці. Також було локалізовано цвинтар XVII ст. у південно-східній околиці Батурина. Поодинокі поховання та розрізнені людські кістки знаходили і під час земляних робіт у різних куточках міста. Найбільша кількість поховань була виявлена всередині та ззовні фундаментів Троїцького собору. Лише в 2007-2008 рр. було знайдено понад 230 кістяків дорослих і дітей, жінок і чоловіків різної стадії збереженості. Через значну кількість людських останків, а також постійне поповнення ними фондів заповідника в результаті щорічних розкопок, відбулося кілька заходів із їх перепоховання», – у коментарі для ЧЕline розповіла Марина Хармат, завідувачка відділу історії гетьманства Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця».
14 листопада 2008 року чин освячення новозбудованої церкви Воскресіння Господнього та заупокійну службу здійснив єпископ Чернігівській і Ніжинський, керуючий Чернігівською єпархією ПЦУ Іларіон у співслужінні з духовенством єпархії. Після цього у крипту церкви помістили 30 трун із людськими останками. 13 листопада 2010 року крипта прийняла на спочинок ще 26 трун. Під час ході перепоховань 13 листопада 2013 року та 21 січня 2014 року в крипті церкви упокоїлися ще 18 трун із тлінними останками мешканців гетьманської столиці. У 2017 році ще приблизно 100 останків було перепоховано біля церкви Воскресіння Господнього.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv