У наш непростий час професія психолога набуває нового значення. Адже в рази побільшало дорослих і дітей, яким потрібна психологічна допомога. Психологи це усвідомлюють і намагаються йти в ногу з часом. Причому багато допомоги надають як волонтери.
Один із всеукраїнських волонтерських проєктів започаткувала психолог Вікторія Назаревич.
«Уже створено майже 90 кімнат, які працюють як в Україні, так і за кордоном. Це кімнати терапевтичної іграшки. Суть у тому, що за допомогою іграшок надається психологічна підтримка дітям, які постраждали від військової агресії», – розповіла практичний психолог зі Сновська Наталія Куриліна.
На Чернігівщині таких кімнат усього три – в Чернігові, Івківцях та у Сновську.
У Сновську кімнату терапевтичної іграшки в рамках згаданого волонтерського проєкту створила Наталія Куриліна – у Сновському ліцеї №1. Однак без підтримки небайдужих людей вона не впоралася б.
«Іграшки допомагали збирати наші люди – чудові тачуйні. Тільки завдяки їм ми маємо таку прекрасну кімнату. Багато людей відгукнулися, подарували іграшки і досі продовжують дарувати. Це тільки м’які іграшки. Оскільки проєкт розробила психолог, яка наголошувала, що це обов’язково має бути м’яка іграшка, розміром 30—50 сантиметрів. Буває, дитина вибирає маленьку іграшку, яка наче й не варта уваги, а дитині вона виявилася потрібна», – розповідає практичний психолог.
У кімнаті відбувається не гра з іграшками в класичному розумінні, а терапія іграшкою.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Прикраси, картини і брелоки: чернігівський хімік створює неймовірні вироби з бісеру
«Оскільки кімната не дуже велика, можу приймати по одній дитинці. Прийшовши, дитина вибирає саме ту іграшку, яку хоче, яка припала до душі. Ми розмовляємо, чому саме ця іграшка, яку силу і підтримку вона дитині надасть. Діти відкриваються, розмовляють. І це ж не тільки іграшка допомагає, а ще й різні арттерапевтичнітехніки використовуються. Дитина працює з пісочком, можна використовувати арттерапевтичну розмальовку Вікторії Назаревич й інші арттерапевтичні техніки та вправи.
І дитина забирає цю іграшку з кімнати з собою, адже вона буде завжди з нею поруч. Дитина в будь-яку мить може згадати, якою силою ця іграшка наділена. Діти ці іграшки обіймають, сплять разом у ліжечку.
У дітей же різні проблеми й запити – тривожність, страхи, різні випадки трапляються. Але ще не було такого, щоб не допомогло, допомагає обов’язково. Щоразу сама дивуюся, але працює», – зазначає Наталія Куриліна.
До кімнати приходять дітки різного віку – від 5 років і старші. Психолог каже, що з маленькими значно легше,бо вони ще не так гостро усвідомлюють, що довкола відбувається.
«Приходять різні діти – наші, тобто місцеві, переселенці, діти, в яких батьки загинули на війні. Допомогу за попередньою домовленістю може отримати будь хто – і дорослий, і дитина. Звертаються, не можу сказати, що дуже багато, але й немало. Люди поступово звикають, що можна звернутися по допомогу до психолога», – пояснюєНаталія Куриліна.
І не психологічною підтримкою єдиною. Наталія Куриліна ще займається допомогою ЗСУ. Разом із групою однодумців виготовляють окопні свічки.
«Як минув шоковий стан, дуже хотілося бути потрібним і робити те, що можеш. Спершу люди індивідуально зверталися по психологічну допомогу і далі був згаданий волонтерський проєкт та окопні свічки. У нас є своя група з виготовлення окопних свічок, у якій беруть участь 20 осіб. Це всі дорослі люди. У кожного своя функція: одні збирають бляшанки, парафін, інші обрізають, крутять, заливають. Словом, працюємо. І потім готові свічки віддаємо місцевим волонтерам. А вони вже відправляють або нашим землякам-військовим, або, буває, з Чернігова звертаються, то чернігівським волонтерам передаємо», – розповіла психолог.
Ірина Осташко
Фото – Наталія Куриліна
