В одних селах без нарікань, а до інших не їздять: про поштове обслуговування на Чернігівщині

Ще кілька десятків років тому люди з нетерпінням чекали на поштаря, який приносив свіжу періодику та листи. Тож читання звісток від друзів і рідних, а також газет і журналів було справжнім сімейним ритуалом.

Між тим, часи змінюються, а технічний прогрес стрімко просувається вперед. Тож нині люди не уявляють, як раніше жили без інтернету та сучасних гаджетів, за допомогою яких можна не виходячи з дому зробити купу справ: оплатити комунальні послуги, замовити якусь річ із доставкою, дізнатися всі новини… Але це більше історія про містян і про молодших людей. Бо для багатьох представників старшого покоління сучасні гаджети – як китайська грамота. А інтернет у селах – скоріше розкіш, ніж звична справа. Тож і виходить, що навіть у наш прогресивний час без поштарів ані туди, ані сюди, зокрема в селах. А там ставлення до листонош традиційно особливе, бо вони для стареньких людей – перші помічниці й почасти зв’язок зі світом: пенсію й газету принесуть, розрадять, добре слово скажуть…

Але пошта на Чернігівщині вже не та, що колись, а реформована. Далеко не в усіх селах є стаціонарні відділення, натомість у деякі дні до населених пунктів на кілька годин приїжджають пересувні поштові відділення. Чимало людей не дуже задоволені такою ситуацією, бо не всім під силу дістатися до центру населеного пункту, не всі встигають оплатити квитанції за світло чи газ. І газети передплачувати люди не хочуть, бо поки їх принесуть, то всі новини втрачають актуальність. Але водночас пік скарг на таку ситуацію минув, бо людям властиво призвичаюватися…

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Чернігівщині можуть не закрити всі запити на LED-лампочки

«У громаді ще працює Березнянське відділення Укрпошти. Місяці два тому відбулося чергове скорочення чисельності працівників, здається, залишилися лише дві листоноші. Та попри це, газети і журнали людям розносять, нам – щочетверга. Як їм це вдається, навіть не уявляю. Ми мало користуємось послугами пошти, то про інше розповісти не можу.

А загалом злагодженою роботою колективу люди задоволені, але ж їм, колективу, доводиться  добре «крутитися», – розповідає Марія Шевченко з селища Березна.

Ця ситуація непроста, бо навантаження на листонош дійсно велике. І знайти людей, які виконували б плани й тягнули на собі роботу, яку раніше виконували кілька людей, щоразу тяжче.

Але є ситуації суттєво гірші. Зокрема, в громадах, які розташовуються поблизу ворожого кордону і в які часто прилітають «братські» привіти. Окрім того, до деяких сіл поштові автівки фізично не можуть дістатися через такі логістичні проблеми, як підірвані мости.

«Погано пошта працює. У місті скоротили листонош, у селах закрили відділення. Передплатою періодичних видань ніхто не займається. Ціни захмарні на свої послуги ставлять. У села, які обстрілюють – Гуту, Клюси, Гірськ, Хрінівку, про Єліне взагалі мовчу, – поштарі вже давно не їздять», – зазначає Олена Компанець зі Сновська.

Утім, є села, де люди роботою поштарів задоволені.

«У селі Дягові працює відділення зв’язку, здається, 2-3 дні на тиждень. Я передплачую п’ять видань, то їх отримую вдома  у п’ятницю або суботу (живу на околиці села). Позитивно, що в нашому селі є своя інтернет-спільнота у Вайбері, і листоноша постійно інформує людей, коли треба забрати пенсію, коли прийшли рахунки за світло, газ… Тож загалом у нас усе гаразд», – повідомляє Сергій Павленко.

До речі, «Укрпошта» має й свою унікальну продукцію, яка цікава багатьом людям – це марки. Особливим попитом, звісно, користуються марки на військову тематику. По деякі з них, зокрема «Рускій воєнний корабль, іді…» та «ПТН ПНХ!», черги вишиковувалися.

А ще на пошті відбувалася акція з обміну звичайних ламп розжарювання на «економки».

А щодо роботи відділень в області, то сподіватися, що вона покращиться, мабуть, не варто. Бо в структурі відбуваються постійні оптимізації, іншими словами – скорочення…

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv

Ірина Осташко