Через введення санкцій проти популярних російських соціальних мереж «Вконтакте» й «Одноклассники» український інтернет охопило обурення. Хтось нарікає на утиск права вибору, хтось скаржиться на те, що роками підбирав музику для «Вконтакте» і тепер не зможе її слухати.
Аналізуючи звіт Freedom House про свободу в інтернеті за 2016 рік, перше місце за свободою посідає Естонія, інтернет якої вільний на 94 %. Друге місце – в Ісландії з таким самим відсотком. На третьому місці – Канада з 84 % свободи інтернету.
Україна перебуває на 25-му місці з 62 % свободи в інтернеті. Росія посідає 52 місце (35 % свободи). Китай знаходиться на останньому місці (12 % свободи). Північна Корея навіть не врахована в цьому списку – Freedom House не вважає інтернет цієї країни вільним.
Після введення санкцій Україну миттю почали порівнювати з Північною Кореєю і переживати за свободу слова. Однак інтернет контролюється не тільки в Північній Кореї й Україні.
Грузія
Грузія знаходиться на 10-му місці зі свободи інтернету серед інших 65 країн. Там не блокують ні піратські трекери, ні порносайти з нелегальним контентом – кожен займається в інтернеті тим, чим хоче. Тому про Грузію мало що можна написати – вони не використовують фільтрів для блокування сайтів.
Однак у серпні 2008 року Росія ввела війська на територію Грузії. Крім введення солдатів, Росія вела інформаційну війну. Знімала репортажі про свою «визвольну» місію в Грузії і намагалась переконати грузинів примкнути до російської армії й звести наклеп на владу Грузії.
Але інформаційна війна не мала успіху, оскільки влада Грузії заблокувала всі російські сайти і новинні канали одразу після прояву Росією агресії.
Італія
Італія не блокує і не фільтрує контент політичного, соціального або релігійного характеру. Однак деякі веб-сайти, пов’язані з азартними іграми, порушенням авторських прав і тероризмом, можуть бути заблоковані або видалені за рішенням уряду. Міністерство внутрішніх справ Італії збирає такі сайти в чорний список і передає інтернет-провайдерам для блокування.
Згідно зі статистикою watchdog.site, редактором якого є мережевий інженер і блогер Марко д’Ітрі, провайдери Італії блокують повністю або частково понад 6 тисяч сайтів. Влада Італії не попереджає громадськість про блок цих ресурсів, а робить це самостійно без розголосу.
До речі, соціальна мережа «Вконтакте» була заборонена в Італії з листопада 2013 року по квітень 2015-го. А ресурси компанії «Mail.ru Group» були заборонені в липні 2014 року, щоправда, незабаром розблоковані (крім «Вконтакте»).
Для подібного блокування владі Італії не треба було знаходитися в стані війни з Росією, а вистачило порушення інтелектуальних прав громадян Італії. Інтернет-ресурси заблокували за піратський контент.
Велика Британія
При населенні 65 мільйонів доступ до інтернету мають 92 % громадян – це один із найвищих показників у світі. Згідно з оцінкою організації Freedom House, інтернет у Великій Британії на 77 % вільний від цензури і вона перебуває на 8-му місці серед інших країн із питань свободи інтернету.
Але, наприклад, влада Британії може заарештувати людину за пост у Facebook, як це сталося в лютому 2016 року.
Тоді 40-річний житель Шотландії опублікував кілька постів про сирійських біженців, яких поселили з ним по сусідству. Модератори Facebook не знайшли нічого образливого в цих постах. А ось шотландська поліція вирішила заарештувати незадоволеного громадянина, щоб іншим не кортіло.
Як і в Італії, провайдери інтернету блокують кримінальний контент. Наприклад, зображення сексуального насильства над дітьми, пропаганду екстремізму і тероризму, популяризацію наркотиків і анорексії.
Також блокують матеріали, що порушують авторські права. Функція батьківського контролю над контентом, що вважається неприйнятним для дітей, за замовчуванням включена в усіх мобільних мережах. Це означає, що навіть повнолітні повинні відмовитися від доступу до «дорослого» матеріалу.
Блокування та видалення матеріалів відбувається з різним ступенем прозорості. Наприклад, сайти, що розміщують заборонений контент, є в чорному списку, з яким може ознайомитися кожен охочий.
Такі сайти блокують спеціально налаштовані фільтри, що працюють автономно, без втручання людини. Але є й сайти, які блокуються указом Верховного суду, і ця інформація залишається закритою.
До речі, власники сайтів також несуть відповідальність за зміст, навіть якщо контент був створений користувачами. Тобто якщо на сайті компанії з продажу унітазів користувач залишить коментар екстремістського змісту, власників сайту попросять видалити коментар. Якщо з якоїсь причини вони не зможуть цього зробити, сайт з унітазами занесуть до списку таких, які закликають до тероризму.
За даними некомерційної компанії «Bloсked!», що бореться за права британських інтернет-користувачів, у країні заблоковано понад 30 тисяч сайтів. Згідно з їхнім звітом, у переліку є сайти, що не містять у собі забороненої інформації, а заблоковані помилково.
Але якщо власник сайту розуміє, що його ресурс заблокували фільтром або указом випадково, розблокувати його назад вкрай складно через паперову тяганину.
До речі, соціальна мережа «Вконтакте» блокувалася в Британії двічі, в 2011-му і 2014-му через наявність піратського контенту в соціальній мережі.
Південна Корея
Не плутати з Північною Кореєю, з якою так активно порівнюють Україну користувачі, яким закрили доступ до «Вконтакте». Досвід Південної Кореї може виявитися дуже корисним для України, оскільки в них роками вироблялася стратегія боротьби з північнокорейською пропагандою.
Контроль інтернету в Південній Кореї схожий з іншими перерахованими вище країнами, але додайте ще до блокування сайти з північнокорейськими настроями. До цієї категорії належать веб-сайти, що містять пропаганду або сприяють возз’єднанню Північної і Південної Кореї.
Це означає, що під заборону може потрапити будь-який північнокорейський сайт. Наприклад, після створення сайту північнокорейського університету імені Кім Ір Сена, цей сайт був заблокований Південною Кореєю через 3 дні.
За даними некомерційної організації Freedom House, інтернет у Південній Кореї вільний від цензури на 64 %, і це на 13 % менше, ніж у Великій Британії.
Ця різниця в 13% з’явилася через закон про тероризм, ухвалений у березні 2016 року. Відповідно до закону, Національне розвідувальне агентство Південної Кореї має доступ до будь-якого приватного листування, а також цензури контенту без судових розпоряджень і дозволів.
Тобто прочитати і відредагувати можуть кожного. Після сповіді програміста та колишнього працівника ЦРУ Едварда Сноудена про те, що американські спецслужби прослуховують і читають усіх, це не новина.
Багато громадян європейських країн (ті самі британці), зверталися до влади, щоб отримати гарантії конфіденційності приватних листувань, але ці запити швидко «забувалися». Влада Південної Кореї позбавила своїх громадян сумнівів і підкріпила свої права на доступ до особистої інформації законом.
Джерело: Експресо
Читайте новини ЧЕline у Facebook.
