Якщо йдеться про сільську школу, в уяві багатьох виникає маленька стара будівля зі слабкою матеріальною базою та нечисленною учнівською когортою. Однак життя вчить, що стереотипів треба позбуватися. Адже в сільських чи селищних школах навчальний процес можна організувати на високому рівні.
По приклади далеко ходити не треба: показовою є Ріпкинська школа №2. Один із останніх успіхів навчального закладу – виграний міжнародний екогрант на 19 тисяч євро.
Директор школи Сергій Анатолійович Лебедко зізнався журналісту «ЧЕline», що йому пощастило очолити надзвичайно талановитий вчительський колектив.
«Тут зібралися патріоти своєї справи. А школа наша по суті – звичайна. Проте, порівняно з Ріпкинською гімназією, ми більше набираємо дітей у перші класи. І багато наших учнів стають переможцями й призерами олімпіад», – пишається директор.
Ріпкинська школа №2 нині є опорною. В умовах сучасних державних перетворень такі заклади потрібні для рівного доступу всіх дітей до якісної освіти, раціонального й ефективного використання ресурсів, та є одним із механізмів реформування системи загальної середньої освіти й упорядкування шкільної мережі.
Важливо, що друга школа у Ріпках у цьому питанні є одним із першопрохідців, причому, в Україні. Звісно, роботи зі створення новітнього освітнього середовища на всіх рівнях було виконано багато. До того ж, такий експеримент реалізували в Ріпках невипадково, бо район особливий: тут великі за площею території, а щільність населення дуже низька.
«Сьогодні до нашої школи підвозять дітей аж із 19 населених пунктів району. Водночас часто у засобах масової інформації читаємо, що в інших куточках області жителі протестують проти закриття сільських шкіл. А в нас навпаки: батьки самі віддають своїх дітей на навчання до нашого навчального закладу», – зазначив Сергій Лебедко.
На сьогодні завдяки керівництву області й району, зокрема голові Ріпкинської райдержадміністрації Борису Мелашенку, який недавно пішов із посади, школа №2 має найкраще матеріально-технічне забезпечення в області. Навіть у державному масштабі вона – серед кращих. А навчаються в закладі 540 учнів.
«Наприклад, у нашій школі 23 класи, а мультимедійних комплексів – 27. Класи природнично-математичного циклу та вивчення іноземної мови повністю забезпечені всім потрібним для якісного навчального процесу. До того ж, у нашій школі працює волонтер із американської організації «Корпус Миру». В новому навчальному році співпраця триватиме. Знаю, що в деяких школах області волонтери покинули навчальні заклади раніше. Також у нас немає жодних проблем із інтернетом», – розповідає керівник навчального закладу.
Грандіозна екологічна ініціатива «шкільний сад»
Нещодавно про Ріпкинську школу №2 знову заговорила вся область, причому не випадково. Адже в навчальному закладі реалізовуватимуть грандіозну екологічну ініціативу, учасниками якої є понад 30 країн світу – від міжнародного екологічного фонду «Зелений хрест». Штаб-квартира цієї міжнародної організації розташована в Женеві, а філії є в 30 країнах, включно зі США, країнами Латинської Америки, Західної та Східної Європи, Білоруссю, Японією, Пакистаном.
Нині проект «Шкільний сад» перебуває на початковому етапі. А розрахований він на три роки.
«Опрацьовуємо технічну документацію, закладаємо шкільні грядки, землю обробляємо, готуємо майданчик під теплицю. Її зводитимемо вже цього літа. А діти, щойно потеплішає, висаджуватимуть у ґрунт розсаду помідорів, яку вирощували всією школою. Навіть першокласників до справи долучили. Бо такі заняття передбачає нова українська школа. Старшокласників, щоправда, не чіпали, бо їм треба готуватися до ЗНО. Вирощені на наших грядках овочі забиратимемо у шкільну їдальню – для здешевлення вартості харчування школярів. Трішки пізніше облаштуємо сад. Там ростимуть кущі малини і смородини», – зауважив Сергій Лебедко.
На облаштування шкільного саду проектом передбачено 19 тисяч євро. Щоправда, грошей школі не дадуть. Натомість на цю суму організація «Зелений Хрест» виділить навчальному закладу насіння, матеріали, інвентар, добрива – все, що потрібно для облаштування теплиць.
За словами директора школи №2, проект має прищепити дітям працелюбність.
«Щоб наші діти не їздили на заробітки до Польщі чи батрачити – до Німеччини. А навчилися на нашій родючій землі вирощувати якісну продукцію за новими сучасними технологіями. Адже українська нація завжди славилася працелюбністю, зокрема вмінням працювати на землі та вирощувати врожаї», – сказав директор школи.
Важливо, що влітку, коли діти будуть на канікулах, робота на шкільній ділянці не простоюватиме. Створено графік, у якому враховано бажання дітей і вчителів долучатися до роботи. За словами директора, діти й педагоги сприймають такі новації з ентузіазмом. Керує проектом Крутченко Наталія Анатоліївна, завуч школи з методичної роботи.
До речі, окрім Ріпкинської школи, «Шкільний сад» створять у Борзнянській школі-інтернаті.
Не садом єдиним
Сергій Анатолійович повідомив, що школа постійно бере участь у різних конкурсах і проектах.
«Школа у нас своєрідна. Кожен завуч і кожен вчитель десь задіяний. Наприклад, перемогли в конкурсі «Пілот 24», й американське посольство за свої кошти відремонтувало нам їдальню. Два роки тому написали проект ремонту даху за рахунок коштів із Державного фонду регіонального розвитку. Конкурс пройшли, сподіваємось, що цьогоріч гроші від Кабміну отримаємо», – розповідає керівник закладу освіти.
Гордість школи – її діти
Якщо навчальний процес у школі налагоджено на належному рівні, варто сподіватися на учнівські досягнення.
«Учні демонструють дуже хороші досягнення. Торік на обласних олімпіадах і конкурсах їх було дуже багато. Також цікавимося долею наших випускників. Скажу, що в Україні немає вищого навчального закладу, де не навчалися б наші діти. Але виділяти когось із учнів не буду, аби інші не образилися.
Також пишаємося тим, що наша школа завжди на передовій за результатами ЗНО. Дуже приємно, коли завдяки ЗНО підтверджувалися учнівські медалі. Це найбільше задоволення і для мене, і для педагогічного колективу. Бо був рік, що в одному класі було 15 медалістів. І, відповідно до результатів ЗНО, всі медалі підтвердилися. І це найголовніше», – вважає Сергій Лебедко.
Як бачимо, приклад Ріпкинської школи №2 не може не надихати інші навчальні заклади. Також дуже важливо, що завдяки сучасним державним змінам і реформам якісну освіту можна здобувати і в селі, і в селищі. Головне – щоб за справу взялись небайдужі люди.
Ірина Осташко
