Як вижити в умовах постійної тривоги: погляд чернігівського психолога

syrena2-640x360

Сьогодні – 70-й день війни росії проти нашої держави. У переважної більшості людей лютий так і не закінчився, він триває, попри те, що на календарі вже останній місяць весни, яку ми за війною не помітили.

За словами чернігівського психолога Катерини Мозгової, за цей час ми подолали шок від нападу росіян і, хоч це і дивно звучить, призвичаїлися до реалій війни. Бо так влаштована наша психіка – щоб вижити в надскладних і трагічних умовах, ми маємо адаптуватися. В багатьох з’явилася втома від війни. А ще – почуття провини, стан завмирання та відкладання життя «на потім», втрата сенсів, життєвих орієнтирів і небажання шукати нові.

Психолог каже, що, окрім цих почуттів і станів нашого сьогодення, є те, що ускладнює життя кожного з нас. Це стан підвищеної тривоги та постійного страху.

«Давайте з’ясуємо, яку користь ми отримуємо від цього стану (бо наша психіка завжди діє з міркувань про наш добробут, навіть коли йдеться про перебування в негативному стані).

Страх має стадії розвитку:

1 – хвилювання, воно виникає найпершим;

2 – тривога, в яку переростає хвилювання;

3 – страх (або з часом може розвинутися фобія);

4 – паніка;

5 – жах.

Перехід з однієї стадії до іншої відбувається за умови збільшення до критичної межі попереднього стану. Тобто тривога ніколи не настане, якщо вгамувати своє хвилювання.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Чернігівській ОВА пояснили, чому в місті не працює система оповіщення

Однак… Ми всі перебуваємо в стані тривоги і страху, бо весь час для цього є привід. Ми переймаємося питаннями власної безпеки, своїх рідних і близьких. Якщо хтось із них перебуває на фронті – то тривога і страх є 24/7, іноді гостро, часом фоново, але вона є. Ми шукаємо інформацію, постійно читаємо новини і це лише підсилює тривогу», – в коментарі для ЧЕline зазначила Катерина Мозгова.

Тож як жити в умовах постійної тривоги? Катерина Мозгова розповіла і про це.

278071638_242700608050156_799540888227808952_n

По-перше, усвідомити, що тривога та страх тримають вас у постійному напруженні, щоб ви були готові. Готові до чого? Зробіть ревізію, чи все у вас є для швидкої реакції на будь-які обставини, і «поставте галочку». Ви будете впевнені, що все необхідне приготовлене, і це трохи заспокоїть.

По-друге, дозуйте новини. Якщо трапиться щось, що стосується безпосередньо вас, – ви про це дізнаєтесь.

По-третє, займіть себе діяльністю, яка принесе вам чи іншим користь. Якщо не хочеться нічого робити, то теж нормально. Дозвольте собі полінуватися. Можна в цей час почерпнути знання з тих історичних моментів (фільми, мемуари), коли подібне вже відбувалося і що тоді допомогло людям впоратися. Подумайте, як цей досвід можна перенести у ваше сьогодення.

І остання, найважливіша порада. Спілкуйтеся з близькими, особливо з дітьми, говоріть про свої почуття та діліться ними між собою. Це дає сили, тому що спільні почуття єднають. Не бійтеся, що вас сприйматимуть слабкими. Тільки сильна людина може говорити про свої змішані, непрості, часом лякливі почуття. Тут діє певний закон: що помічене, те згасає. Визнайте, що у вас є тривога та страх, конкретизуйте їх, намалюйте на папері, які вони на вигляд. Вони не зникнуть, але точно поменшають. Перевірено.

Що стосується дітей – із ними варто обговорювати (відповідно до віку), що відбувається. На їхні запитання, чи скоро це закінчиться, відповідайте як є: точна дата не відома, але держава, Збройні Сили та всі люди роблять усе можливе, аби прискорити закінчення війни.

Подбайте про їхнє дозвілля, бо коли дитині є чим зайнятися, в неї менше негативних думок. Обговоріть, що можна робити, коли з’являються тривожні думки? Дітей більше лякає невідомість, ніж сама ця ситуація.

У всіх нас є одна фраза, яка надихає: «Все буде Україна!», повторюйте її частіше. Пам’ятайте, що ви не самі, завжди є хтось поруч, до кого можна звернутися за потреби.

Login

Welcome! Login in to your account

Remember me Lost your password?

Don't have account. Register

Lost Password

Register