Як зберегти стосунки та родину на відстані: рекомендації чернігівського доцента кафедри психології

Війну недарма називають розлучницею. Багато родин назавжди втратили своїх рідних, окрім того, чимало сімей нині розділені. Реалії такі, що часто жінки з дітьми – за кордоном, а чоловіки залишаються в Україні.

Так, на жаль, триває вже довго, і люди змушені призвичаюватися до нових реалій життя, у яких найрідніші люди не поруч й емоційні зв’язки між подружжям потроху згасають. Тож багатьох нині турбує питання: як же зберегти родину на відстані. Ситуацію обговоримо з Юлією Примак, кандидатом психологічних наук, доцентом НУЧК імені Т.Г. Шевченка.

Пані Юліє, то чи існують якісь універсальні поради для родин, які розділила війна?

Мабуть, одразу всім хотілося б почути чарівний «рецепт нашвидкуруч» (що і як робити, говорити), ним скористатися, щоб він виявився правильним і ефективним для всіх. Але скажу одразу: такого не може бути апріорі. Всі ми різні, і ситуація в усіх нас до війни та й зараз складається по-різному, тому й універсальності такої не почуємо та ніде не прочитаємо.

Що можуть відчувати, переживати люди, коли вони перебувають на відстані?

Передусім – сум, смуток. Це природно і нормально. Але важливо уточнити: за чим людина конкретно сумує? Не загалом, а про що саме йдеться: за обіймами, словами, спільним побутом чи ще чимось. Іноді значущо сум розділити-розказати партнерові / партнерці. Навіть без порад, без дій – «просто слухай». Заразом відстань увиразнює у взаєминах усі проблемні моменти, що були до війни. Відтак може виявитися, що не так вже й боляче перебувати далеко одне від одного.

Багатьох також турбує почуття провини. Але не всі вміють пробачати, через що також руйнуються стосунки. Зауважу, що важливо запитувати себе: «Чого я ображаюся?» (особливо тоді, коли злість і агресія згасають після сварки), щоб потреба людини мала змогу в цьому разі бути усвідомленою, хоча б мінімально бути задоволеною, щоб незадоволеність не накопичувалася надалі.

Багато людей нарікають на невизначеність. Як із нею бути?

Невизначеність – неабиякий стрес-чинник. Але в наших реаліях ніхто не може забезпечити визначеність. Тому на слова: «Мені складно. Я втомилася або втомився. Мені так важливо почути, що це цінується тобою», сподіваюся, всі зорієнтувалися, щоб хотіла почути у відповідь людина. Але мудро говорити й відповідати не всі люди навчені.

Не всі емоційні стани, переживання партнерів у парі мною згадані, але це розглядається вже індивідуально. Безумовно, емоційні гойдалки можуть бути у партнера або партнерки значно частіше в умовах війни, в умовах дистанціювання. Важливо уникати надемоційності ситуації, але наразі це складно. Спілкування, коли з’являється почуття надії, віра в краще – значущі завжди. Допомагати одне одному знайти цей ресурс щирої підтримки – важливо.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Менше кави та більше салатів: чернігівці розповіли, що їдять і п’ють влітку та які сезонні плоди – не по кишені

Що ж усе-таки могло б вплинути на стосунки, на їхній конструктивний перебіг, які дії?

Чи створювати парі ритуал щоденних (та ще й в один і той самий час) дзвінків або листування в месенджерах? Деякі психологи саме це і рекомендують робити нині. Але, на мою думку, це запитання, яке в наших українських реаліях, реаліях війни навряд чи може отримати однозначну ствердну відповідь. А якщо йдеться про наших Захисників, хто наразі тут в Україні виконує в призначений час і день бойове завдання?! Ба навіть банально – в нас немає світла, немає зв’язку. Тому все індивідуально і залежно від ситуації, що складається в житті.

Так, можна спробувати щось на кшталт віртуального побачення-посиденьок із чаєм, кавою, сніданком, вечерею. Пам’ятаємо, що у спілкуванні одне з одним ефективним стане використання таких слів-символів, які розумієте тільки Ви і Ваша половинка, йдеться про те, що підтримує Ваш союз і нагадує Вам про найтепліші моменти спільного життя. Ефективною стане інтимність у спілкуванні: Ваші кодові слова, Ваші ситуації та жарти. Пригадуючи приємне минуле, мріємо разом і про щасливе майбутнє (заразом у кожного ситуація своя: коли спільне минуле не таке вже й приємне). Непогано, звісно, надсилати фото дітей у їхніх щоденних справах, а також відеозвернення, фото одне одного тощо.

Наскільки важливо постійно писати та говорити про свої почуття?

Це все, безумовно, важливо та значущо. Але ж знову повертаємося в реальність, навіть йдеться про різні реальності. Якщо це не дратує партнерів, це щиро, це становить потребу – робіть це! Водночас ніколи не пізно навчитися слухати та чути одне одного. Всім нелегко наразі, тому стривоженість або роздратованість може знаходити своє вираження значно частіше, що й актуалізуватиме емоційну складову. Важливо не ухвалювати «гарячкуваті» рішення, але водночас бути чесним одне з одним і з собою. Значущо давати розуміти, що ви бачите зусилля партнера / партнерки.

Довіра, відвертість між партнерами, віра в щирі почуття – це неабияк важливо. Готовність пари докладати щоденних зусиль задля можливості зберігати, будувати взаємини, які важливі, значущі обом – та навичка, яка протягом усієї сімейної кар’єри потребуватиме своєї актуалізації. Територіальна віддаленість може завдавати певного дискомфорту, але ж важливішою є готовність пари докладати зусиль задля того, щоб зберегти свій союз. Так, наразі існують міжнародні сервіси доставки приємностей, тож можна проявити і романтизм.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Допомагаємо військовим, аби школу швидше відкрили»: діти з Чернігівського прикордоння збирають гроші для бійців

Чи може відстань бути корисною для партнерів?

Так, відстань може піти на користь стосункам, позаяк спрацьовує так званий ефект притягування. Говоріть, згадуйте про те приємне, що було у вашому спільному житті, житті до територіальної віддаленості. Комунікація та підтримка – дієві. А от у разі складнощів у комунікації вже до війни проблема може загостритися, тим паче коли між вами відстань. Загалом способи зруйнувати кохання на відстані тотожні за принципом, як і у звичних стосунках поряд. Тому уникати, говорити неправду, ігнорувати, порушувати кордони, звинувачувати одне одного – не найкращі моделі в парі навіть у мирних умовах. Відтак стосунки на відстані можуть стати неабиякою кризою для пари, але водночас можуть і стати тим досвідом для майбутнього, що більше згуртує.

Кожен із нас стає відповідальнішим у цих кризових умовах, аби вижити (так само може спрацювати й зворотній механізм – захисна інфантилізація). Тому і має бути в кожного з нас корисна справа (для себе, для інших), щоб не захлинутися в негативних емоціях або очікуваннях.

На відстані люди мають менше повсякденних побутових дотиків одне до одного, але навіть і за таких аспектів, за певних зусиль обох ця ситуація може розглядатися як можливість засвоїти новий досвід, розвинути свою особистість. І все це задля життя, майбутнього, нашої Перемоги!

Стосунки на відстані – це дуже індивідуально, дуже інтимно. В кожній парі вони будуть вибудовуватися по-різному. Це залежить від багатьох обставин: рівня довіри, самоцінності, цінності стосунків для партнерів пари тощо. Це індивідуальна динаміка, індивідуальна траєкторія розвитку стосунків. Витримавши цей складний час, кризовий процес у стосунках, підтримуючи та зберігаючи важливе й значуще для кожного в парі, люди лише зміцнюють ці стосунки, переводячи їх на вищий рівень функціонування, адже кожен змінюється, мудрішає, виконуючи корисну справу.

Спілкувалась Ірина Осташко

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv