Спортивна філософія: секрети популярності ріпкинської секції дзюдо (Фото)

  • Спортивна філософія: секрети популярності ріпкинської секції дзюдо (Фото)
  • Спортивна філософія: секрети популярності ріпкинської секції дзюдо (Фото)
  • Спортивна філософія: секрети популярності ріпкинської секції дзюдо (Фото)
  • Спортивна філософія: секрети популярності ріпкинської секції дзюдо (Фото)
  • Спортивна філософія: секрети популярності ріпкинської секції дзюдо (Фото)
  • Спортивна філософія: секрети популярності ріпкинської секції дзюдо (Фото)
  • Спортивна філософія: секрети популярності ріпкинської секції дзюдо (Фото)
  • Спортивна філософія: секрети популярності ріпкинської секції дзюдо (Фото)

Бум популярності на заняття таким єдиноборством, як дзюдо, спостерігається серед школярів у Ріпках. Причому охоче тренуються не тільки хлопці, а й багато дівчат. Згуртувати учнів зуміла тренер – викладач із дзюдо місцевої дитячо-юнацької спортивної школи «Колос» і Центру дитячої та юнацької творчості майстер спорту Тетяна Олійніченко. До речі, батьки і діти називають її тренером від Бога.

Секція з дзюдо з’явилася в селищі Ріпки десять років тому. І в тому, що вона функціонує донині, велика заслуга саме Тетяни Олійніченко, яка тривалий час працювала, як кажуть, на голому ентузіазмі.

«Починалось у нас все із запліснявілого підвалу. Тяжко доводилося, бо в невеличкій кімнаті площею 20 квадратних метрів умови для тренувань були спартанські. Діти там фактично лобами стукалися», – розказала тренер-викладач.

На щастя, ті часи позаду. Ситуація покращилася, коли почали виділяти гроші з бюджету, зокрема на придбання потрібного спортінвентарю, поїздки юних спортсменів на турніри й змагання.

«Ми щиро вдячні за підтримку. Сподіваємося, так буде й надалі», – сказала Тетяна Олійніченко.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Відродження Фенікса»: козаки «повоєнної» Ічні показали ігровий клас

Нині в секції дзюдо займаються 70 дітей. Відповідно, у двох молодших, середній і старшій групах.

Бажання у дітей є, але за класикою жанру на все потрібне для ще більш успішного функціонування секції грошей все ж не вистачає.

Далі – про умови, в яких займаються діти.

«У ріпкинській школі № 2 нам виділили окремий клас на першому поверсі. Там зробили ремонт, закупили мати. Тому діяльність секції стала більш ефективною. Щоправда, часом старшим учням буває й тіснувато в кімнаті. Але ж все одно радіємо, що секція розміщується не в запліснявілому підвалі. Старша і середня групи займаються щодня, окрім суботи і неділі, молодші дві групи тренуються три рази на тиждень через день», – зауважила тренер.

За словами пані Тетяни, вона бере в секцію всіх дітей, які приходять, і нікого сама не виганяє.

«Дитина сама зазвичай відчуває, що не справляється, то перестає ходити. Або все одно тренується далі, якщо має бажання. Буває, що батьки змушують дітей займатися. Щоправда, від примусу користі не буде. І не потрібно вбачати трагедію в тому, що дитині не вдається. Ну, не дано їй бути борцем, але вона може бути хорошим легкоатлетом чи танцівником.

А буває й інша крайність: дитина талановита, всі дані є, але лінується. Зазвичай досягають успіху середнячки, які важко та наполегливо працюють. Бо спорт – це надзвичайно важкий вид діяльності. І я про це вихованцям відверто кажу», – зізнається жінка.

Тренерка також розповіла, що позайматися дзюдо, як кажуть, для здоров’я – не вдасться. З такою метою краще піти до басейну чи тренажерної зали.

«Маю тренерські амбіції. Коли вкладаєш в дитину час, силу й душу, то хочеться, щоб і результат відповідний був», – каже майстер спорту.

Про дитяче здоров’я і виховання

Тетяна Олійніченко розповіла, що, на жаль, здоров’я сучасних школярів часто залишає бажати кращого.

«Навантажень, які повинні бути, багато дітей не витримують. Впливає харчування, екологія й інші фактори. Але діти все одно стараються. Батьки, буває, звертають увагу, що діти, які ходять на тренування, менше хворіють. Тож плюс від занять все одно є», – зазначає вона.

А ще тренер нарікає на залежність школярів від сучасних гаджетів.

«Смартфони – біда. І батьки самі в цьому винні. Адже з першого класу купують їх дітям. Я вважаю, що це неправильно, особливо давати такі гаджети в школу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зимові розваги: чи можна на Чернігівщині покататись на лижах

А взагалі вихованці в мене різні. Дуже активні були в усі часи. Нині багатьом просто не вистачає виховання, часом не вміють слухати. Та й цінності з телеекранів дітям часто сумнівні транслюють. А в спорті, якщо не чуєш наставника, успіху не буде», – переконана Тетяна Олегівна.

Тож, коли треба, вона буває й суворим тренером. Мовляв, без цього в спорті – ніяк.

Дівочий інтерес

Як вже зазначалося, в секції охоче займаються дівчата. І це не випадково.

«Спорт сам по собі дуже цікавий. Він сприяє фізичному розвитку і гнучкість тренує. Якщо подивитися на чемпіонку світу Дарію Білодід, то не можна сказати, що вона перекачана чи ще щось. Навпаки, гарна дівчина модельної зовнішності. У дзюдоїсток завжди підтягнуті м’язи і вони вміють захистити себе, що дуже важливо у сучасному світі», – повідомила Тетяна Олійніченко.

Зараз особливі сподівання тренер покладає на 11-річну Віку Климішу, яка радує досягненнями.

«Є Всеукраїнський турнір тільки для дівчат, називається «Українка». У листопаді минулого року він проходив у Дніпрі. Ми вперше брали участь. Віка наша виступала. Зайняла третє місце у своїй ваговій категорії. Дуже вдало виступила. Як тренер я нею задоволена.

Ось нещодавно повернулися з Києва. там теж був турнір і Віка також посіла третє місце. Але цього разу я не дуже задоволена, бо об’єктивно могла здобути кращий результат. Але дзюдо – такий вид спорту: трішки розслабився і вже лежиш на лопатках», – відзначає дзюдоїстка.

Амбітні плани

Тетяна Олійніченко розповіла, що в березні в Гомелі (Білорусь) відбудеться потужний турнір. Зберуться спортсмени з Казахстану, Грузії, Азербайджану, Литви, Польщі та інших країн.

«Це сильний турнір, буває до тисячі учасників. На змаганнях такого рівня ми ще не були. А дуже хочеться, тож сподіваємося, що поїдемо. Але головна заковика: чи вдасться нам зібратися, бо для цього потрібні гроші. Все це ляже на плечі батьків або спонсорів, якщо вдасться знайти останніх. І кількість учасників нашої команди теж залежатиме від фінансування», – пояснює тренер.

Сподіваємося, що сміливі мрії ріпкинських дзюдоїстів стануть реальністю, і вони таки поїдуть на змагання до Білорусі. А поки їм треба наполегливо готуватися і тренуватися, аби проявити себе як найкраще. До речі, окрім Тетяни Олегівни, юним спортсменам є з кого брати приклад. Скажімо, з колишньої вихованки тренера Олійніченко – Анни Бурдук, яка пов’язала своє життя зі спортом і, будучи студенткою і кандидатом в майстри спорту, допомагає вести заняття з наймолодшими дзюдоїстами в Ріпках.

Ірина Осташко

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv

Немає коментарів

Leave a Comment

Login

Welcome! Login in to your account

Remember me Lost your password?

Don't have account. Register

Lost Password

Register