Сільгосппідприємства і фермери Чернігівщини розповідають, як їхні господарства пережили активні бойові дії в регіоні.
«Вся техніка до початку війни була на зимовому зберіганні, підготована до початку посівної, — розповідає головний бухгалтер Чернігівського кластера «Agricom Group» Андрій Бригинець. – Після обстрілів всі будівлі та техніка були пошкоджені, частину повністю знищило уламками, пожежею або вибуховою хвилею. Викрадене все обладнання для ремонту техніки, частина оргтехніки та запчастини. Судячи з усього, російські окупанти хотіли знищити інфраструктуру сільгосппідприємств, щоб вони не могли вирощувати продукцію».
База компанії знаходилася в селі Красне. 3 березня у сусіднє з ним Ягідне зайшли окупанти а 8 березня в Красному поставили блок-пост.
«У 20-х числах березня ми почали вивозити техніку, залишки акумуляторних батарей та іншого електронного обладнання. Механізаторам вдалося вивезти за територію бази в більш-менш безпечне місце комбайни та малі трактори. Інша техніка була пошкоджена уламками снарядів і бомб», — розповів головний інженер Чернігівського кластера Agricom Group Петро Шам.
Складна ситуація склалася на молочно-товарних фермах, які були відрізані від шляхів постачання і не мали змоги доставляти корми й ліки для тварин. Наприклад, на фермі компанії ІМК у Великому Злієві з тисячним поголів’ям. Коли запаси вичерпалися, тварини залишилися без належної годівлі й лікування, що завдало значної шкоди, почали ширитися хвороби. Виробнича потужність ферми впала майже в 4 рази: з 15 тонн на добу до 4-х.
Протягом двох місяців збуту продукції не було: молокозаводи не могли сюди дістатися. «Чернігівська індустріальна молочна компанія» (Чернігівський кластер ІМК) безкоштовно роздавала молоко жителям Ріпкинської та Любецької громад та за можливості відправляла бійцям ЗСУ.
Компанія відзначає, що сьогоднішній стан поголів’я змушує думати про суттєве скорочення його чисельності. До того ж «Чернігівська індустріальна молочна компанія» не має можливості цього року провести весняну посівну: 18 тисяч гектарів полів, які обробляє підприємство, внаслідок бойових дій були просто засіяні вибухонебезпечними предметами. Тож і люцерну та силосну кукурудзу для ферми посіяти не зможуть.
Ще гірше було фермам у селах, які знаходилися під окупацією. Так, три тижні було окуповане село Лукашівка під Черніговом. Власник господарства «Напорівське» Григорій Ткаченко розповідає, що росіяни на фермі просто розстрілювали тварин заради розваги і нищили техніку. Попередньо він оцінює завдані збитки у пів мільйона доларів. Тим не менше «Напорівське» після звільнення все ж почало посівну, хоч і з запізненням у понад три тижні: чекали, поки поля розмінують. Та й самі трактористи витягали з землі залишки розірваних снарядів, а на фермі утворився цілий їх склад.
Джерело: Agricom Group (ОТГ-інформ Чернігівщина)
