«Є гарні та непопулярні норми»: всі деталі про мобілізаційний закон

Законопроєкт про мобілізацію – одна з найбільш обговорюваних і найбільш хвилюючих тем в українському суспільстві. До того ж, його історія тягнеться з минулого року, його довго доопрацьовували в комітетах аж до вчорашнього дня. До законопроєкту пропонували кілька тисяч правок. 4294 відхилили і 31 врахували. Таким чином шлях документа до сесійної зали було відкрито. І вчора, 11 квітня, Верховна Рада таки проголосувала за законопроєкт про мобілізацію.

«Там є гарні норми, такі як мобілізація за відношенням до певної бригади, звільнення осіб з інвалідністю, мобілізація групою до визначеної бригади. Також є і непопулярні норми. Але військові зазначили, що він необхідний у такій редакції. На його ухвалення прийшли 18 бойових командирів бригад і керівник Генштабу та міністр оборони», – у коментарі для ЧЕЛАЙН зазначив Сергій Гривко, народний депутат України.

Далі про те, що треба знати українцям.

Нові обов’язки

Чоловіки у віці 18-60 років зобов’язані протягом 60 днів від дня набуття законом чинності оновити свої облікові дані у військкоматі, центрі надання адмінпослуг (ЦНАП) або в електронному кабінеті призовника. Під обліковими даними маються на увазі: адреса проживання, номери засобів зв’язку, електронна пошта (за її наявності) й інші персональні дані. У ЦНАПі мобілізувати людину не можуть, а електронний кабінет заводити можна за бажанням. Повістку через електронний кабінет не можна буде отримати.

Військовозобов’язані за кордоном можуть уточнити свої дані через офіційну електронну адресу або офіційний номер телефону ТЦК за місцем перебування на військовому обліку або через електронний кабінет. У комітеті запевняють, це не означає депортацію до України чи будь-які інші обмеження. Контактні дані необхідні для того, щоб Міністерство оборони і Генштаб мали чітке розуміння, яка кількість громадян перебуває за кордоном.

Під час проведення мобілізації чоловіки віком від 18 до 60 років зобов’язані постійно носити з собою військово-обліковий документ (військовий квиток, приписне посвідчення, тимчасове посвідчення) і предʼявити його на вимогу представника ТЦК, поліцейського або прикордонника. Ті зможуть перевірити документ у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобовʼязаних і резервістів. Ті, хто перевіряє документи, зобовʼязані вести фото- та відеофіксацію цього процесу.

Військовозобов’язані, яких визнано обмежено придатними, мають повторно пройти військово-лікарську комісію до 4 лютого 2025 року, щоб перейти або в статус «непридатний», або в статус «придатний».

Водночас добровольці, які самостійно прийдуть до ТЦК для мобілізації без отримання повістки як «премію» отримають відстрочку у два місяці для вирішення особистих справ і на підготовку.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нові кучугури пластику: на Чернігівщині не викорінюється традиція нести штучні квіти на кладовища

Базова військова служба та загальновійськова підготовка

Замість строкової запроваджується базова військова служба, яку мають проходити громадяни від 18 до 25 років. Період проходження служби можна буде вибрати самостійно до виповнення 24 років.

Строки базової військової служби встановлюються: в мирний час до п’яти місяців, під час дії воєнного стану – до трьох місяців.

Відстрочка від направлення надається призовникам, які навчаються або визнані тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я. Призовники зобов’язані щороку до 1 жовтня подавати у ТЦК документи, що підтверджують їхнє право на відстрочку.

Із 1 вересня 2025 року в закладах фахової передвищої та вищої освіти, військових вишах і військових навчальних підрозділах вишів впроваджується базова загальновійськова підготовка. Чоловіки зобовʼязані її проходити, для жінок – це добровільно. Її можна не проходити за станом здоров’я, або якщо студент уже служив в Україні чи в інших державах.

Обмеження

Якщо чоловіки віком від 18 до 60 років, які живуть за кордоном, не оновлять військово-облікових даних протягом 60 днів від набуття законом чинності, вони не зможуть отримувати консульські послуги. Зокрема, йдеться про оформлення закордонного паспорта, причому не лише в консульствах, але й у закордонних філіях ДП «Документ».

Серед цих обмежень будуть винятки: оформлення посвідчення особи на повернення в Україну; вчинення консульських дій щодо дітей громадянина України, другий із батьків яких є іноземцем або особою без громадянства; вчинення дій за заявами громадян України, які перебувають під арештом, затримані чи позбавлені волі за кордоном.

Військовозобов’язані, які оформлюватимуть внутрішній і закордонний паспорти в Україні, не зможуть цього зробити без пред’явлення військово-облікового документу.

Чоловіки до 60 років, які не пройшли базової загальновійськової підготовки або військової служби, не зможуть вступити на державну службу або розпочати роботу в органах місцевого самоврядування, прокуратурі та поліції. Окрім знову-таки непридатних до військової служби за станом здоров’я.

Хто не підлягає мобілізації

• Визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін 6-12 місяців (із наступним проходженням військово-лікарської комісії);
• жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці;
• жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий із батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання в місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує й утримує дитину;
• жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
• жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на хворобу з певного переліку;
• жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
• усиновлювачі, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка до моменту усиновлення була дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування, віком до 18 років;
• зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю (батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
• опікун особи, визнаної судом недієздатною;
• особи, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи та (певні випадки) ІІІ групи. Норма про осіб ІІІ групи з’явилася перед другим читанням;
• які мають одного зі своїх батьків з інвалідністю І чи ІІ групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати;
• члени сім’ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або ІІ групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім’ї першого ступеню споріднення або якщо члени сім’ї першого ступеню споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я);
• жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».

Чиновники

• керівники міністерств та їхні заступники, керівники державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;
• народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, їхні помічники (не більше двох);
• судді, судді Конституційного Суду України, члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівник Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступник, дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя;
• Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;
• Голова та інші члени Рахункової палати;
• працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів) Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, апарату Міністерства внутрішніх справ України, дипломатичні службовці, які займають дипломатичні посади, Міністерства закордонних справ України, а також особи, які мають дипломатичний ранг Надзвичайний і Повноважний Посол, та експерти установ експертної служби Міністерства внутрішніх справ України;
• усі силовики, правоохоронці, працівники Бюро економічної безпеки та Державного бюро розслідувань;
• державні службовці, які готують висновки до проєктів нормативно-правових актів, проводять їх фахову, наукову, юридичну експертизу та/або експертизу прийнятих нормативно-правових актів, державні службовці, які безпосередньо виконують функції із забезпечення кібербезпеки, кіберзахисту та безпеки інформаційних технологій, роботи з розроблення програмного забезпечення, адміністрування баз даних, впровадження та підтримки новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в органах, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради та Кабінету Міністрів.

Освітяни

• Здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури;
• наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови, що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.

Члени сімей загиблих

• Жінки та чоловіки, чиї близькі родичі загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції та стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану;
• члени сімей осіб, яким посмертно присвоєно звання «Герой України» за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року).

Бонуси для військових

Військових лишили без положення про демобілізацію і навіть без деяких мотиваційних норм, які пропонувалося внести до другого читання. Зокрема, нардепи «збили» одноразову доплату в розмірі 70 тис. грн військовослужбовцям і щомісячну винагороду за особливості проходження служби (10 тис. грн). Але Рада доручила уряду розробити нормативно-правові акти щодо мотиваційних виплат військовим під час воєнного стану.

У прийнятий закон внесені додаткові обставини для звільнення з військової служби. Для військовослужбовців-жінок – це вагітність, декретна відпустка, для військових обох статей – наявність трьох дітей до 18 років, самостійне виховання неповнолітньої дитини, усиновлення дитини, виховання дитини з інвалідністю, необхідність постійно доглядати за дружиною (чоловіком) з інвалідністю, здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною.

Окремо прописане право звільнитися з військової служби військовослужбовцям, які повернулися з полону.

Щодо фінансових заохочень – це винагорода від 12 тисяч до 908 тисяч гривень за знищену або захоплену ворожу техніку. Є нова норма, від якої навряд чи в захваті будуть банкіри – військовослужбовцям і їхнім дружинам (чоловікам) не нараховуватимуть пеню, відсотки та штрафні санкції за користування кредитом. Щоправда, це послаблення не поширюватиметься на кредити на купівлю житла чи автомобіля.

При укладанні першого контракту військовослужбовці мають право на компенсацію 50% першого внеску з іпотеки, а також додатково по 100 тисяч гривень після першого та другого років служби. Упродовж трьох місяців від дати укладання першого контракту військові мають право отримати сертифікат на купівлю автівки в розмірі 150 тис. грн.

Тепер законопроєкт має підписати спікер Верховної Ради та передати його на підпис Президенту. Документ набуде чинності через місяць після того, як його підпише глава держави.

Підготувала Ірина Осташко