На Чернігівщині зварюють людські органи
Чернігівські онкологи організували конференцію, на якій розповіли про новітні технології у хірургії. Головною наочною подією на заході став майстер-клас із використання апарату для зварювання тканин.
Дмитро Кункін, директор ТОВ «Свармед», виробника цих інноваційних розробок, на прикладі печінки і кишківника продемонстрував роботу свого «міні-зварювання». Побачене було схоже на своєрідне зварювання металу – специфічний тріск, багато диму, в нашому випадку пару та запах смаженої печінки (печінка була свиняча).
За словами виробника, його тканинне зварювання має низку переваг порівняно з класичними методами оперативного втручання, а саме: відсутність кровотечі (малі і середні судини припікаються і тромбуються), зменшується травматизація тканин, роз’єднання відбувається здебільшого шляхом випаровування рідини, асептичність, слабші больові відчуття пацієнта, зменшення часу втручання та здешевлення операції.
Апарат використовується для зварювання та роз’єднання м’язів і практично всіх внутрішніх органів, крім серця. Його вага приблизно 3,5 кг. До цього такі пристрої вже застосовували в зоні АТО, де їх корисність оцінили за рахунок компактності, що дає змогу робити медицину мобільною.
За словами керівника чернігівського онкодиспансеру Валерія Зуба, на його заклад було куплено 4 такі апарати.
«Вартість одного вітчизняного зварювального пристрою коливається від 50 до 60 тисяч гривень, тоді як закордонний коштуватиме приблизно 20 тисяч доларів».
Принагідно Валерій Зуб прокоментував активні роботи з утеплення приміщень онкодиспансеру та їх майбутній капітальний ремонт.
«Усього на утеплення передбачено 2,4 млн гривень. Думаю, дуже добре, що утеплюємося саме зараз (кошти централізовані), оскільки невдовзі фінансування з енергозбереження перейде на обласний бюджет, а так ми зберігаємо наші місцеві гроші, які надалі зможемо вкладати в медичні технології».
Якщо провести історичний екскурс створення цієї технології, що на сьогодні є найпоширенішою в світі, тобто ТОП-хірургією, то розроблена вона була нашим співвітчизником Борисом Патоном. Він почав роботу над виготовленням апарату ще у 80-х роках, маючи на меті досягти зварювання кісткової тканини. Проте через те, що кістки мало піддавались зварюванню, перейшов на м’які тканини. Після розпаду Союзу патент на цю технологію був викуплений за кордон. На Україні вперше прототип цього апарату був створений в інституті Патона в 1996 році, а зареєстрований був у схожому на сучасний вигляд у 2001 році.
Під кінець конференції для її учасників і журналістів у банкетному залі готелю «Шишкін» було організовано святковий стіл. До речі, делікатесною окрасою святкової частини заходу і матеріалом для демонстрації зварювальних можливостей апарату був смажений кабанчик. За нього Валерій Зуб окремо подякував народному депутату України Валерію Давиденку, який посприяв, щоб науково-практична конференція була не тільки корисною, а й смачною.