Ірина Синельник – особистість у Чернігові відома. Передусім через професійну діяльність – журналістику. Починала дівчина журналістську кар’єру на обласному радіо, потім тривалий час працювала у Чернігівській міській раді (сфера посадових обов’язків – комунікація із громадськістю та ЗМІ). Нині Ірина – власна кореспондентка УНІАН у Чернігівській області. Тож мерщій знайомитися з сьогоднішню героїнею рубрики «Люди» ближче.
Народилася Ірина в селі Конятин Сосницького району. 39 років. Освіта вища. У 2002 році закінчила Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Г.Шевченка (вчитель історії та народознавства), 2013 року – Національну академію державного управління при Президентові України (магістр державного управління). Кандидат історичних наук.
Ірино, ким ви хотіли стати у дитинстві і чи здійснилась дитяча мрія?
Я народилася в маленькому поліському селі, що впливало на мої дитячі мрії та можливості їх реалізації. У дитинстві часто хворіла, тому спершу мріяла стати лікарем, хоча згодом передумала пов’язувати своє життя з медициною. У 5-му класі в нас почала викладати історію чудова вчителька Тетяна Каснер. Вона була талановитою педагогинею, і мені здається, що її любила вся школа. Завдяки своїй учительці я захопилася цим предметом і вирішила стати істориком. У 9-му класі перемогла на обласній предметній олімпіаді з історії. Це теж був крок до здійснення моєї мрії. Згодом закінчила історичний факультет Чернігівського педуніверситету (тодішня назва вишу. – Авт.) і ніколи не шкодувала, що здобула вищу освіту саме там. Мої викладачі дали мені ґрунтовні знання, за що я дуже вдячна. Безперечно, для мене це були роки надзвичайно наполегливої праці.
Що найцікавіше в історичній науці? І що надихнуло на написання та захист кандидатської дисертації?
В історії для мене найцікавіше – можливість дізнатися детальну інформація про минувшину, приміром, як жили наші предки, який мали побут, чим займалися, як змінювалася наша територія, як формувалася нація і державність. І дізнатися про це можна з різних джерел, що доповнюють інформацію, складаючись ніби пазлами в цілісну картину. У школі я досліджувала історію свого села, розмовляла зі старожилами, записувала їхні спогади, у студентські роки писала роботу про легенди нашого краю. До речі, якось викладачка при випадковій зустрічі через понад десятиліття згадала назву моєї роботи і сказала, що вона виконана професійно. Після закінчення університету вступила до аспірантури Інституту історії України НАН України. Тему дослідження, присвячену Чернігівському історичному музею імені Василя Тарновського, визначали разом із науковою керівницею – професоркою Марією Дмитрієнко. Історія мене дуже цікавила і приваблювала, однак справжнім покликанням стала журналістика. Це як мінідослідження, але вже про сьогодення, і джерелами інформації виступають найчастіше свідки, творці чи учасники подій. Це теж робота з інформацією і джерелами, але з обов’язковим орієнтиром на свою аудиторію. Щоб розуміти сьогодення країни, треба знати її історію. Така моя думка.
Коли відбулися перші проби в журналістиці?
На останньому курсі університету я захопилася журналістикою і це триває донині. У цій сфері, вважаю, зможу повноцінно реалізуватися. Це мій спосіб життя – постійно щось писати.
Статті на які теми найбільше подобається писати?
Зараз я співпрацюю з агентством новин, тому найчастіше пишу про резонансні події на Чернігівщині у форматі інформації. Час від часу пишу статті про політику, екологію, туризм тощо. Ще співпрацюю з місцевими інтернет-порталами. Найбільше подобається писати про людей, незвичайні долі земляків, цікаві захоплення тощо.
Знаю, що одна із ваших пристрастей – подорожі. У скількох країнах побували та куди ще хотіли б злітати чи з’їздити?
Так, я дуже люблю подорожувати. Це завжди яскраві емоції та незабутні враження. У кожній поїздці ніби проживаєш нове життя, зовсім відмінне від звичного. У мене є «свій список країн», які я хочу з тих чи інших причин відвідати, і поступово його поповнюю новими місцями. Дуже багато цікавих розповідей чула від моїх знайомих про Португалію, тож ця країна вже з’явилася в «моєму списку». Останнім часом цікавить Азія – там я ще взагалі не була. Хочу відвідати Японію, Китай, Малайзію.
Розкажіть про найцікавіший вояж.
Часом мені вдається поєднати професійне стажування та «відкриття» нової країни. Пару років тому я стажувалася у Лондоні в міжнародному агентстві новин «Рейтер». Це була тижнева професійна поїздка, однак вдалося подивитися столицю Британії та дізнатися більше про роботу колег у цій країні. Дуже яскраві враження залишилися після відвідування Галереї сучасного мистецтва «Тейт» і Лондонської національної галереї, де експонуються твори західноєвропейського художнього мистецтва.
Була в багатьох європейських країнах, дуже подобаються Італія та Греція. Минулого року відвідала Мальту та Болгарію. Це теж було надзвичайно цікаво і захоплююче.
Окрім подорожей, маєте ще якісь захоплення?
Я ще займаюся громадською діяльністю. Мабуть, це не зовсім захоплення, швидше, додаткова сфера моєї активності. Разом із командою однодумців працюємо над покращенням громадського бюджету у Чернігові та впровадженням цього досвіду в громадах області. Торік активно працювали у Носівській, Городнянській і Кіптівській ОТГ.
У вільний час, хоча його катастрофічно бракує, люблю читати, відвідувати театр, займаюся фітнесом. А загалом мені цікаво постійно вчитися, дізнаватися нове і відкривати світ, людей.
Про що мрієте?
Мрію побачити океан. Це локально. Глобально – попри все, не втрачати свого позитивного погляду на світ, вміння бути щасливою щодня і просто радіти життю, навіть якщо щось складається не так, як хотілося б.
Якою хотіли б бачити Україну та рідну Чернігівщину в 2020 році?
Безперечно, успішними. Мені хочеться бачити позитивні зміни в економіці та рівні життя людей, коли молоді люди були б зацікавлені жити та працювати в Україні, коли міцнів би середній клас українського суспільства, а передвиборчі програми політиків не розходилися б із реаліями нашого життя. Тільки ось не знаю, чи ми готові до роботи над цими змінами. Бо наше життя ми створюємо самі – ніхто не прийде не дасть усе, чого хочеш. Маєш працювати і досягати сам. Зміни відбудуться, коли ми всі будемо готові до них.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Ірина Осташко
