Люди: Горів, падав з висоти і вдаряло струмом: професійний екстрим рятувальника з Чернігова

70967413_430866460890479_344675953047240704_n

«Кожен виїзд – той ще екстрим. І горів, і падав з висоти, і струмом добряче вдаряло».

Їхня місія – рятувати людей, боротися з підступними стихіями і допомагати тим, хто цього потребує. Їхня робота дуже небезпечна, але надзвичайно важлива для суспільства. Спектр проблем, які вони здатні вирішити – просто вражає. Масштабні пожежі лісів і торфовищ, вибухи на військових складах, повені, загорання в приватному секторі і навіть порятунок від гибелі наших домашніх улюбленців. Все це на героїчних плечах працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій України.

Сьогодні, 17 вересня, День рятівника і про одного з тих, хто обрав для себе цю нелегку професію, і поговоримо у нашій традиційній рубриці «Люди».

Отже, давайте знайомитися.

Дмитро Мурач, рятувальник, капітан.71273077_387005652212954_2712364653077331968_n

Я народився, виріс і нині живу в Чернігові. В дитинстві був звичайним хлопцем, який любив футбол та бешкетувати. Навчався в 11 колегіумі. Користуючись нагодою – передаю привіт директору школи Рубан Світлані Василівні. Після школи закінчив Черкаську академію пожежної безпеки. Мені з самого дитинства подобалася ця професія. Та і жив я неподалік від пожежної служби. Бачив на власні очі як там і що. Дуже подобалося. В 2011 році після закінчення академії за розподілом потрапив до Чернігівського гарнізону на посаду начальника караулу пожежно-рятувальної частини при управлінні в званні лейтенанта. 6 років пропрацював начальником караулу. В 2017 році пішов на підвищення і був призначений заступником начальника частини – начальником групи рятувальних робіт аварійно-рятувального загону. І в цьому році пішов на чергове підвищення – помічник начальника чергової зміни оперативно-координаційного центру з питань оперативного реагування управління ДСНС в Чернігові в званні капітан.

Наша робота насправді дуже небезпечна. Кожен виїзд – той ще екстрим. Може трапитися що завгодно: вибухнути балон, впасти палаюча стеля, можна отримати дуже сильні опіки. Бувало всяке. Різні були ситуації. І горів, і падав з висоти, і струмом добряче вдаряло.

На все життя запам’ятав 26 березня 2012 року. Тоді трапився вибух по вулиці 50 років. Моторошна картина була. Брав участь в ліквідації наслідків і безпосередньо гасінні пожеж до самого ранку. До цього ніколи не зустрічав такого. Розбирали завали. А потім отримали інформацію про те, що під завалами знаходяться люди. Потім утворилися пожежі. Гасили пожежі і розбирали конструкції. Було важко.

Є у нас певні свої внутрішні «закони». Не можна на роботу приходити в новому одязі. Не можна в новій формі заступати на чергування. Форма має бути обов’язково випрана хоча б раз. Коли здається пожежний автомобіль не можна протирати пожежні маяки. Якщо протреш, то біду накличеш. Не можна пожежникам на чергуванні бажати «Доброї ночі», бажають замість цього «Сухих рукавів». Якщо до пожежної частини проситься якась тваринка (кіт, песик), то обов’язково треба впустити, нагодувати і відпустити.

70225683_580154982722501_8700460618970300416_n

Дуже люблю рибалити. У вільний час виїжджаю на водойми Чернігівщини. Слава Богу, наша область багата на водні ресурси – є де порибалити. Також займаюся спортом. Входжу в збірну команду пожежно-рятувального спорту «Firefighter Combat Challenge Ukraine». До речі, 21-22 вересня на Хрещатику будуть проходити міжнародні змагання. Наша команда з області також буде виступати. І я буду. Тож вболівайте за нас, підтримуйте.

Люблю читати фантастику в стилі постапокаліпсису. Зараз читаю серію книг «Технотьма». Автори Андрій Левицький і Олексій Бобул. Фільми різні дивлюся, особливо ті, де багато комп’ютерної графіки, екшн. Обожнюю фільми «Marvel». Музику також різну слухаю, особливо рок. Улюблений гурт – «Iron Maiden». Це британський хеві-метал рок-гурт.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Люди: Про діяльність, яка не дасть засохнути мізкам, комп’ютер у 90-х та 6 дітей програміста Романа Савченка

Дуже надихає і мотивує людська вдячність. Коли тобі кажуть спасибі за твою роботу. За те, що когось врятував, чи просто допоміг. Це неймовірно приємно. Ситуації різні бувають – не лише пожежі, а й аварії та інші випадки. В такі моменти точно розумію, що не випадково пішов сюди працювати.

Я дуже дисциплінована людина. Намагаюся не піддаватися лінощам. Якщо я щось запланував, то я докладу максимум зусиль, щоб це зробити. І на роботі намагаюся не бігати з чашкою кави півдня, а вже до обід встигнути зробити 70-80 % необхідної роботи.

Відпочинок за кордоном чи на морі – це банально. Я люблю втікати з міської суєти на природу. Люблю Карпати. Іноді подобається просто прогулюватися Черніговом. Останнім часом центр міста дуже змінився. Вірю, що Чернігів стане одним із найбільш туристичних міст України. Хочеться також бачити наше місто сучасним і технологічним.

70480559_472961839925282_7361777247620956160_n

В людях найбільше люблю чесність. Ненавиджу нахабство і вихваляння. Особливо, коли людина вихваляється багатством, яке дісталося від батьків.

Щастя – в дрібницях. Коли зателефонував племінник і сказав, що вступні іспити склав на відмінно. Коли їдеш в маршрутці, а тобі дівчина посміхнулася. Коли друг повідомляє приємну новину. Коли всі живі, здорові.

Хочу привітати колег з професійним святом і побажати терпіння в нашій нелегкій роботі! Нехай у вас завжди буде бажання допомагати іншим. Щоб вас оточували достойні люди.

Менше вам неспокійних ночей, міцного здоров’я і нехай вас Бог береже.

70580887_913603192331555_8728662336308510720_n

Спілкувався Павло Солодовник

Login

Welcome! Login in to your account

Remember me Lost your password?

Don't have account. Register

Lost Password

Register