Люди: Ірина Осташко про шлях у журналістику, безцінний досвід і колектив ЧЕline
Сьогодні ЧЕline святкує свій третій день народження. ЧЕline – це насамперед колектив, цілісний злагоджений механізм, кожна частина якого надважлива. Адже кожен член команди – професіонал і майстер своєї справи.
Сьогодні в рубриці «Люди» ми познайомимо вас з Іриною Осташко, головним редактором газети «Голос Чернігівщини. Челайн».
«Журналістика для мене це вже навіть не професія, а життя, бо в цій сфері «варюсь» уже понад 10 років. І я вдячна Богу та долі, що моє життя склалося саме так. Мені дуже шкода людей, які з дня у день «страждають» на роботі, нарікають, заробляють неврози і депресію. Ймовірно, в таких випадках варто прислухатися до свого внутрішнього «Я» та наважитися на якісь зміни. Хоча кожен своє щастя кує сам».
Ірина народилася і виросла у Чернігові. Закінчила Чернігівський державний педагогічний університет, здобувши подвійну спеціальність – історія, психологія. Диплом, до речі, отримала із відзнакою. Іра згадує, що працювати вчителем у школі ніколи не мріяла, але у час, на який припали її студентські роки, напрям «психологія» був чимось новим, модним, і навіть престижним. Тож, зізнається, мабуть, тому й обрала цю спеціальність.
За час навчання, розповідає журналістка, бажання до вчителювання не розгорілося, хоча і на практиці в школах була, і вдавалося, і з дітьми порозуміння знаходила, але внутрішньо відчувала, що однакова робота з року в рік – не для неї. Та й працевлаштуватися до школи раніше було не таким уже й просте завдання.
«А щодо психології, то, мені здається, навіть зараз жителі Чернігівщини не зовсім готові звертатися до психологів по допомогу, тим паче платити за це гроші. Але в житті знання з психології та й у нинішній професії допомагають неабияк. Тож роки навчання не минули даремно», – говорить Іра.
Щодо журналістики, то, зізнається Ірина, скоріше вона обрала її – якби раніше їй сказали, що буде журналістом, ніколи не повірила б. Спершу робота була пов’язана зі ЗМІ, а потім власне і почалася журналістика: в тодішній обласній державній телерадіокомпанії – на обласному радіо «Сівер-центр», згодом в обласній газеті «Деснянка», а нині – в ТОВ «ЧЕЛАЙН МЕДІА ГРУП».
«Кожен із цих періодів для мене дуже важливий, адже це безцінний досвід, якого за плечима не носити і за гроші не купити. Радію, що доля звела з Вірою Григорівною Лисицею, під чий чарівний голос жителі області прокидалися не один десяток років, Андрієм Хоружим. Саме ці люди першими в новому колективі поставилися до мене по-дружньому і багато чого навчили. Загалом на радіо познайомилася з багатьма чудовими людьми та професіоналами. Імен милих серцю радійників зараз не перелічуватиму, з ними я і так зв’язок підтримую і завжди рада їх бачити».
Свого часу слушну пораду ще недосвідчена журналістка отримала від тодішнього головного редактора Олени Олексіївни Кияшко. Саме вона першою звернула увагу на те, що в Ірини більше хист до газетної справи. Тож майбутній редактор газети вирушила у вільне плавання з обласною газетою «Деснянка», яка тоді в назві ще мала слово «вільна».
«Це був фантастичний етап життя. Наш тодішній колектив-сім’я на чолі з двома молодими, креативними і талановитими професіоналами Ларисою Міловою і Лесею Кошель у моєму серці назавжди. А коли з колективом все добре, то й робота ладнається. В «Деснянці» встигла написати купу статей, об’їздити багато куточків Чернігівщини, побувати на найпрестижніших журналістських тусовках у Києві, здобути диплом лауреата вже колишнього конкурсу кращих журналістів і їхніх робіт «Золотий передзвін Придесення» й інші відзнаки. А ще були цікаві подорожі, дружні посиденьки на свята. Стільки всього, що й не перелічити! Та головне – пройшла хорошу професійну школу».
Натура людини влаштована так, що періодично їй потрібні новизна та зміни, а журналістам тим паче. Тож свіжим вітром змін у життя журналістки увірвався ЧЕline.
«ЧЕline став для мене своєрідним викликом: чи зможу? Чи впораюсь із новими завданнями та умовами? Саме для мене ЧЕline важливий тим, що тут відбувся найбільш значний прорив у моїй кар’єрі: від райтера до головного редактора газети. І я щиро вдячна нашому креативному директору Павлу Солодовнику й усій нашій команді, що повірили в мене, а коли потрібно, підставляють міцне плече».
ЧЕline, зазначає Іра, – це унікальний майданчик для амбітних, розумних, творчих, впертих і цілеспрямованих. Передусім для саморозвитку.
«У нас немає заборонених тем і диктату. Будь ласка, обирайте будь-яку, але зробіть якісно, як належить. Журналістська ініціатива в пріоритеті. З-під палиці нічого не робиться. Водночас штани просиджувати, або відбувати день до вечора не вдасться. Спокійніше життя – деінде.
Ми завжди «на передовій» і на боці людей, не боїмося порушувати гострі теми, викривати нещирих чиновників і боротися з несправедливістю. Впевненість, що стоїмо на правильному шляху, додає зворотний зв’язок із людьми, які нам пишуть, телефонують, просять поради і зі сльозами на очах розповідають: «Тільки після вашого втручання справу вдалося зрушити з мертвої точки. Бо ми вже ні нащо й ні на кого не сподівалися…». Для нас ці моменти неймовірно зворушливі і важливі.
Також після «Деснянки» думала, що настільки щирого колективу більше ніде не буде. На щастя, на ЧЕline підібрався чудовий колектив – молодий, завзятий, творчий і веселий. Корону ніхто не одягає, звертаємось одне до одного на «ти». І справа не в панібратстві, а тому, що повага одне до одного у нас – не показна, а справжня. Ми – одна міцна челайнівська сім’я. Сподіваюсь, так буде і надалі».
Роки у ЧЕline не минають безслідно, зауважує Ірина, адже це постійний розвиток, вдосконалення, набиття ґуль, навчання та дослухання до адекватної критики.
«Словом, не закисаємо та не топчемося на місті. І головне: не втрачаємо вогників у очах та бажання творити».
За три роки когорта підписників, читачів, глядачів ЧЕline стрімко зросла і продовжує зростати. А це теж вказує на те, що ЧЕline попереду і в обоймі.
«Ми щиро вдячні усім жителям Чернігівщини, які обрали ЧЕline. Самі дивіться і читайте та сусідів долучайте!
А колегам у святковий день зичу передусім миру, міцного здоров’я, родинного затишку благополуччя, впевненості у завтрашньому дні, невичерпної життєвої енергії, кохання, натхнення і бажання творити та вдосконалюватися. Нехай наші публікації і сюжети завжди знаходять відгук у серцях наших дорогих глядачів і читачів!».
Спілкувалася Юлія Заліська