Неймовірно красива, творча і талановита. Все це – про чернігівку Юлію Артюх, відому модель і художницю.
Творчість і мистецтво були в житті Юлії з самого дитинства. «У мене дуже творча бабуся, ми з нею одного знаку Зодіаку, і любов до творчості прищепила мені саме вона. У дитинстві я ходила на бальні танці кілька років, потім років чотири-п’ять – на народні, виступала в ансамблі. Любила писати вірші. Пам’ятаю, в мене був товстий зошит-збірка моїх творінь.
Одного разу в школі нам треба було написати контрольний твір, який я вирішила доповнити віршем, щоб отримати високу оцінку. Але, на жаль, вчителька не повірила, що вірш був придуманий мною просто на уроці, перекреслила його і вліпила двійку. Прийшовши додому страшенно засмученою, я знищила свій зошит і відтоді не написала жодного рядка», – згадує Юлія Артюх.
Окрім віршів і танців, у школі Юлія займалася фотографією. «Я захоплювалася плівковою фотографією, старі «Зеніти» були більш доступні за ціною, в іншому, як і зараз! Це було якимсь магічним таїнством, в очікуванні проявленої плівки та роздрукованих фото ніколи не знаєш, що тебе чекає.
Мене зі школи заворожують портрети, очі і погляд, емоції та міміка обличчя. В кожній людині є своя неповторна індивідуальність.
Під кінець школи я назбирала грошей і обзавелася цифровим Olympus, що дало мені можливість не обмежувати себе кількістю кадрів і бачити результат одразу. Класно бути підлітком і інтуїтивно створювати композицію, гратися з налаштуваннями, «грати не за правилами». В душі я досі підліток, коли справа стосується творчості», – розповідає Юлія Артюх.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Люди: Травник, медичний представник, бджоляр і банщик: усі «професії» Олександра Хорошка
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Дівчина зробила дуже чудову кар’єру моделі, працювала на відомі бренди за кордоном і з’явилася на кількох обкладинках відомих модних журналів. Однак усьому цьому передували підліткові комплекси та булінг у школі.
«Сказати, що були комплекси, – це нічого не сказати. Я була дуже закомплексованим підлітком. Дитячий садок був єдиним і останнім місцем, де не було булінгу. Мене постійно обзивали, були часи, коли через це я не ходила до школи.
Тож так вийшло, що модельний світ сам мене вибрав. Після школи я вступила до київського Національного авіаційного університету, і в колі моїх творчих друзів був чоловік, пов’язаний із індустрією моди, він представив мене знайомому з модельного агентства – так мене закрутило у вир цього світу.
Літати я почала з 21 року, і 5 років провела в південно-східній Азії. Азія підкорила моє серце, я не гналася за кар’єрою в Європі або Америці, хоч це завжди є пріоритет кожної професійної моделі.
Що запам’яталося найбільше, то це показ Chanel у Сінгапурі. Моє найбільше досягнення, з огляду на моє ставлення до цього бізнесу, – це моя кар’єра в Таїланді. Бангкок розкрив мене з дуже творчого боку, як модель і художника. Тайці – це неймовірний народ, і Таїланд я смію назвати своєю другою домівкою. Я прожила там два роки, встигла зробити все, про що мріяла всі 8 років із 10. 4 журнали Vogue, Elle, L’officiel, Harper’s Bazaar, та інші модні журнали, рекламні білборди, відеозйомки для різних реклам європейських і азійських країн, купа креативних зйомок і показів. Я працювала дуже багато, як ніколи», – згадує чернігівка.
За словами Юлії, модельне життя можна описати двома словами – «жесть» і «смішно». «Жесть – це апартаменти в Гонконгу на 29м2 і 6 дівчат живуть у них; жесть – це постійна конкуренція з сотнями дівчат з усього світу; жесть – це клієнти, які вказують на твої мінуси просто тобі в обличчя; жесть – це тісне взуття або одяг не за розміром, які ти рекламуєш; жесть – це параметри, які агентство заміряє щотижня. І цю жесть компенсуєш красотами країн, у яких перебуваєш, культурою народу, всім дуже новим, тим, чого немає на батьківщині, новими друзями, та класними роботами», – поділилася модель.
Саме тому, пройшовши цей шлях, на майбутнє Юлія Артюх не будує модельних планів. «Я перенаситилася модою і модниками, і вже майже два роки в мене абсолютно немає бажання повертатися в цей бізнес. У світі дуже багато чого цікавого і незвіданого», – пояснює дівчина.
Водночас серед планів Юлії – малювання, адже свої картини вона називає великою пристрастю.
«Малюю я з 15 років, більш активно я зайнялася малюванням у 19. Я самоучка і, як сказала раніше, гравець без правил. Працюю зі своєю підсвідомістю й уявою. Захоплююся ще з підліткового віку психологією і філософією, і закладаю сенс у свої роботи. Я думаю завжди більше про смислове навантаження, ніж про техніку виконання. Для технічних ідеалів є академісти. Я – і графік, і фігуративіст, і експресіоніст.
Надихаюся людьми, взаємовідносинами, музикою й особистими переживаннями.
Картин у мене багато, більшість із них продала, менше – роздарувала або розірвала, і якісь залишилися зі мною.
У мене була всього одна виставка, сольна, якою я дуже пишаюся, – в Бангкоку, у квітні 2019-го.
Через те, що я постійно подорожувала, було складно тягати за собою полотна і фарби з країни до країни, тому, коли я «осіла» в Таї, це було більш реально. Я зібрала максимально всі роботи та доповнила їх новими полотнами. І присвятила виставку своїй бабусі, яка померла за кілька днів до відкриття. Цю виставку я запам’ятаю на все життя. Вона була душевною, чутливою, сповненою любові, страждань і переживань, дуже життєво!
Тож у майбутньому планую завойовувати нові вершини і переходити на новий рівень своєї творчості. Картини – це моя найбільша пристрасть, яку сподіваюся пронести з собою до старості. Якість картин змінюється з кожним прожитим роком, і за цим дуже цікаво спостерігати», – розказала Юлія Артюх.
Білоус Світлана
