«Jukrassic Pork» – ніжинський рок-гурт, засновником якого є талановитий у багатьох сферах Вячеслав Лозовий.
Попри те, що чоловік не має профільної музичної освіти, він почав захоплюватися музикою ще з 1999 року. Основу своїх композицій пише за допомогою музичних редакторів, після чого з цього «насіння» аранжувальник «вирощує» повноцінну композицію. Далі в студії записують вокал, а звукорежисер зводить пісню. Після підготовки обкладинки з фотографом і дизайнером пісню «випускають у життя».
Станом на сьогодні гурт «Jukrassic Pork» має 12 готових творів і до пів сотні заготовок, які у майбутньому можуть стати хітами. Також гурт виступав наживо в рідному місті Ніжині.
«Буквально і жартома я переклав би назву, як «Сало українського періоду», а більш глибоко пояснити ідею можна як протест проти соціального дарвінізму кінця 90-х. Уже майже вивітрилася «братковська» тема і країна спостерігала розквіт олігархату…», – розповідає Вячеслав.
Цікаво, що Вячеслав Лозовий усі пісні для гурту пише сам. «Оскільки вокальні партії виконували у проєкті майже завжди дівчата, то тексти також доводиться створювати, з огляду на цей момент. Якщо більш-менш уважно слухати жінок під час спілкування, то це не є проблемою зовсім.
А загалом тексти «пишуться самі собою»: або під час стресових ситуацій (дуже часто), або, прокидаючись дуже рано, відчуваю, що в голові «грає» мелодія. Тут треба швидко записати її, доки свідомість після повного просинання не «закатала під асфальт» новостворену пісню. Тобто таке явище, як «приліт музи», я переживаю доволі часто», – каже музикант.
Хотілося б зазначити, що багато пісень «Jukrassic Pork» написані і виконуються англійською мовою. Як каже сам Вячеслав, на відміну від музики, лінгвістика – його профіль. Оскільки чоловік має диплом викладача і досвід викладання, то підготувати вокалістку до запису англомовної пісні особливих проблем не становить.
Водночас, на думку Вячеслава Лозового, важливо розвивати не скільки україномовну, скільки якісну музику під лейблом Made in Ukraine: «Будь-який продукт, у т.ч. музичний, заслуговує бути купленим виключно за якість.
Якщо вже бути відвертим, то більше негативу викликає дешевий нацпопулізм як у політиці, так і у музиці: «шароварщина», «байрактарщина», «фаріонщина» тощо.
Мова – це жива система, якщо її носій є взірцем в усіх сферах життя, як-то: наша армія, вдалі бізнес-проєкти, започатковані українцями, то це й буде найпотужнішою рекламою мови творців якісного продукту».
Склад гурту за останні часи зазнав певних змін. Також «Jukrassic Pork» доволі часто запрошують до виконання дуетом багатьох виконавців.
«На сайті www.pork.com.ua і у соцмережах нас троє, до речі, Іванка, вокалістка, з Києва, я де-юре броварчанин, а Діма Хижняк – дійсно з Ніжина. Але, на жаль, у колективі відбулися зміни.
Діма полишив проєкт після того, як я вирішив замінити звукорежисера. В нас постійно були суперечки з приводу якості звучання зведеного треку (з Дімою ми творили музику з 2015 року). І у лютому 2023 року я вирішив передати зведення звуку на аутсорс. Попри мої прохання продовжити роботу як аранжувальник і гітарист, Діма неодноразово наголошував, що далі я маю працювати без нього.
Іванка ж на сьогодні розвиває сольний проєкт – «IWANNA». У мене не дуже виходило з потужною концертною діяльністю, і якщо молода амбітна співачка хоче більше живих виступів, то це цілком логічно. Отже, зараз я виділив би чотирьох активних учасників: Марійка Івченко (досвід зі «Стежкою», на яку було відзняте відео, показав, що дитячий вокал дуже непогано звучить із досить важкими «роковими» партіями, тому я хочу продовжити цей рух, і замість фронтвумен у нас буде фронтпупсик). Руслан Чоп – аранжування, клавішні. Анатолій Нагорний – аранжування та гітара. До речі, нові хлопці раніше грали в ніжинському рок-гурті «Мрія Життя», який колись заснував Діма.
Тепер ми робимо перше сумісне аранжування нового ще не виданого треку, він скоро побачить світ.
Щойно відбудеться «здача-приймання треку», я почну процес ребрендингу з новою фотосесією і наповненням інтернет-ресурсів проєкту новими фото з новим складом учасників», – пояснює Вячеслав Лозовий.
Засновник «Jukrassic Pork» зазначає, що в місцевих фейсбук-пабліках Ніжина дві останні пісні гурту були прийняті дуже схвально. Йдеться про треки «Стежка» і «Сонце».
Останній трек «Стежка» – результат «прильоту музи» під час стресу та депресії Вячеслава Лозового влітку минулого року.
«Якщо дослівно скласти рецепт… Отже, одного вечора в Києві під час повітряної тривоги було зачинене метро, до того ж скоро мала розпочатися комендантська година, і щоб встигнути на останню маршрутку з Києва до Броварів, я біг до станції метро «Лісова». Невдало перестрибнув через мішок із піском на одному із закинутих блокпостів, впав і отримав травму. Ходити не міг майже півтора місяця.
У цей час перебував удома в батьків у Ніжині. Працював дистанційно. Робота дуже напружена і стресогенна. До лікаря було ніколи піти.
І ось одного разу працював, запустивши по колу в навушниках трек у виконанні Лізи Джерард «Now we are free» (фільм «Гладіатор»). Це мабуть, щоб чорна депресія стала ще чорнішою. Зробив паузу і подивився у вікно. Вулицею йшла дитина з контейнером для переноски тварин… Далі пісня майже одразу склалася сама собою. Восени почалася робота з аранжування. Запис у студії ми зробили 12.12.2022», – додає музикант.
А ось пісню «Сонце» Вячеслав Лозовий написав під час повномасштабного вторгнення у казармі ТРО. «Під час служби у ТРО в Броварах після навчань і побудови укріплень (окопи, бліндажі, блокпости) ввечері залишалося трішки часу, який і використав для написання пісні. Зробив нотатки. Потім була зроблена робота з аранжування за участю Діми Хижняка. Це, мабуть, найвдаліше аранжування серед усіх, що Діма зробив для нашого проєкту», – каже В’ячеслав.
Засновник гурту «Jukrassic Pork» Вячеслав Лозовий розповідає, що регулярно ще з радянських часів слухав «Радіо Свобода». І щойно там розказали, що для навчань, які проводили армії рф і білорусі, підвозять запаси крові, для нього все стало цілком зрозуміло – буде війна.
«За кілька днів ми з моїм братом домовилися, щоб він заправив машину і був готовий їхати з Харкова до Ніжина доглядати маму, якій уже 85 років було.
Я планував лишитися в Броварах у будь-якому випадку. Тікати однозначно я не планував.
У 2020 році, коли через «корону» перекрили кордони, я застряг у Німеччині на чотири місяці, і ще тоді яскраво в голові дуже часто спливала цитата Пабло Ескобара: «Краще могила в Колумбії, ніж тюрма у США». Я дуже хотів додому тоді. Мені майже щовечора снилася лавка перед гоголівським корпусом Ніжинського універу, де я колись читав конспекти і пив пиво. Саме там зрозумів, що я дуже поганий емігрант і хочу жити вдома.
24.02.2022 я прокинувся вранці від вибуху. Ракета прилетіла до частини ППО поруч із моїм домом. У нашій корпоративній телеграм-групі керівник департаменту написала, що, оскільки війна почалася, то й на роботу, звісно, йти не треба. Але я хотів забрати ноут, котрий залишив в офісі.
Дістався до Києва, потім решту того ж дня волонтерив у «Форі» в Броварах. Це магазин із нашої мережі, керівництво попросило офісних працівників, хто міг, допомагати з викладкою товару, бо люди розмітали усе в паніці.
Потім на другий день пішов у військкомат, де була зібрана група для запису до одного з броварських ДФТГ», – згадує Вячеслав Лозовий.
Сьогодні чоловік робить донати і допомагає речами, коли виникає потреба. У 2015 році також їздив як водій із волонтерським вантажем на Донбас (с. Водяне, неподалік Донецького аеропорту).
А після нашої Перемоги піде з хлопцями пом’янути друга дитинства Андрія Мусабекова, який загинув у грудні 2022 біля міста Соледар.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Білоус Світлана
