«Кожному бажаю знайти свій життєвий шлях. Адже людина щаслива лише тоді, коли знаходить себе і сенс життя»!
Рубрика «Люди»
Її життя – вибухова суміш, спектр насичених несподіванками і випробуваннями подій. З самого дитинства вона зарядилася позитивною життєдайною енергією руху і досі продовжує свій стрімкий шлях до перемоги. Сьогодні у рубриці «Люди» ви познайомитеся із чарівною, амбітною і цілеспрямованою чернігівкою Марією Кривець, яка чітко знає, чого хоче від життя і головне – вміє досягати поставленої мети.
Марія Кривець, 26 років.
Народилася в мальовничому поліському селі, живе в Чернігові. Професійний масажист. Мріє відкрити свій SPA-салон. Любить активне дозвілля, подорожувати і плавати. Багато часу приділяє саморозвитку.
Я народилася в наймальовничішому місці на планеті – в селі Клочків. Це недалечко від Чернігова (*авт. – Чернігівський район). Там протікає Снов і я з самого дитинства полюбляла купатися в водах цієї прекрасної річки. В шкільні роки дуже любила спорт, їздила на різноманітні спортивні змагання. Полюбляла грати в футбол, настільний теніс, біг і шашки. Ну, а взимку звичайно – лижі і санчата. Гадаю, це і загартувало до примх дорослого життя.
Нині розумію, яке ж фантастичне чарівне дитинство у нас було. Це явний контраст між сучасними міськими дітьми.
Вдячна батькам за той період. Взагалі ми родиною частенько кудись їздили: то в ліс за ягодами, грибами та квітами, то на луг за сіном на підводі, а потім – обов’язково купатися на річку.
Батьки все життя займалися сільським господарством, але завжди знаходили час для того, щоб ми з братом відчували їх любов, турботу і підтримку.
І зараз вільний час люблю відпочивати на природі. Загалом обираю для себе активне дозвілля: катання на велосипеді, плавання, прогулянки на свіжому повітрі. Люблю рух, тому відповідно люблю мандрувати. Також отримую задоволення від читання.
Після школи я вступила до Чернігівського національного технологічного університету. Вступила на держзамовлення на кафедру «Соціальна робота». Коли завагітніла, то з батьком моєї дівчинки вирішили одружитися. Було складно поєднувати навчання і виховання дитини, але завдяки рідним, викладачам, куратору і одногрупникам – я справилася. Дуже вдячна всім за підтримку. Це дійсно було дуже для мене важливо. На 5 курсі влаштувалася на роботу в Львівську майстерню шоколаду офіціанткою. Вже тоді зрозуміла, що не хочу працювати за спеціальністю.
Постійно думала над тим – куди б ще піти навчатися. Також роздумувала над тим, що дійсно мені подобається робити.
Згадала, що в дитячі роки полюбляла робити масаж. Коли працювала в кафе, то дівчатам також робила масаж. Тому і вирішила спробувати – пройти курси. Сказала – зробила. І тоді чітко усвідомила, що хочу займатися саме масажем.
Отут і починається історія моєї мрії і мого життя. Коли закінчила курси класичного масажу, то одразу почала шукати роботу. Утім, лише в кіно мрії одразу здійснюються і життя б’є кольоровим водограєм. Певний час знову довелося працювати в кафе (бариста). І лише згодом мрія починала вимальовуватися в реальну справу. Я почала знову навчатися, отримала значно більше знань із анатомії, фізіології. Почала працювати в фітнес-клубі «Kisel gum» масажистом. Мені дуже подобалося те, чим я займалася. Щоправда було небагато клієнтів. Тому згодом я почала працювати сама на себе.
Почала розуміти, що треба ще навчатися і розвиватися. Потрібно було оволодівати новими техніками. Не можна було стояти на одному місці. Потрібен був рух, дії, розвиток!
Я почала активно вчитися, їздила в Київ на семінари, тренінги, різноманітні майстер-класи. Була колосальна динаміка. Іноді ставало так тяжко, що хотілося на все плюнути і все кинути.
Але мрія мене вела вперед.
Я розвивалася і продовжувала рости. Чітко усвідомила, що це мій шлях і я не зможу з нього зійти.
Поступово справи йшли. Почали з’являтися вдячні клієнти. Це мене так радує.
Я отримую неймовірне задоволення від того, що можу допомогти людині виправити її проблеми із здоров’ям. Зробити людину щасливішою і красивішою! Це реально дуже надихає і мотивує.
Для мене масаж – це не робота, а задоволення!
«Кайфую» від своєї справи. Але не зупиняюся, не стою на місці. Хочеться ще розвиватися, вчитися, досягати ще більшого.
Моя мрія – створити свій спа-салон, в якому буде цілий спектр послуг для фізичного і душевного здоров’я. Назву свій салон «Здоров’я».
Кожному бажаю знайти свій життєвий шлях. Адже людина щаслива лише тоді, коли знаходить себе і сенс життя!
Згадую мудрі слова Григорія Сковороди. «Сродна праця» є необхідною умовою у досягненні людиною щастя, реалізацією справді людського способу існування. Праця не виступає засобом існування, а є найперша природна потреба і найвища насолода особистості».
Спілкувався Павло Солодовник
