Люди: від офіціантки й тамади до переможниці журналістських конкурсів: історія Наталії Іващенко

Люди, пов’язані з чернігівською журналістикою за родом своєї діяльності не могли не чути про Наталію Іващенко. Дівчина працює в Чернігівській облдержадміністрації і комунікація з представниками засобів масової інформації – її професійний обов’язок. До того ж, вона має журналістський хист, завдяки якому неодноразово ставала переможницею різних конкурсів для майстрів пера.

Про все це зараз – по черзі, бо Наталія Іващенко – героїня нашої сьогоднішньої рубрики «Люди».

Про красиву легенду й доросле життя

Наталія Іващенко народилася не на Чернігівщині, а в селі Острожани Жашківського району Черкаської області. Причому з її появою на світ пов’язана цікава сімейна легенда.

«Влітку 1992 року моя тітка напекла печива, щоб розважити дітей, свою доньку та мого брата, й запропонувала погодувати птахів. Брат схотів піти до ставу. Шлях неблизький. Сестра втомилася йти і хотіла просто погодувати ворону, що якраз трапилася дорогою.

Та брат був категоричним, адже задумав не просто пригостити білого лебедя, а попросити в нього світленьку сестричку. От і має. І це зважаючи на те, що батьки та брат – смагляві брюнети, я – білявка», – розповідає Наталія.

Дитинство дівчини, сповнене  прекрасних історій і мрій, минуло в рідному селі. До речі, інколи свої пригоди вона описує на власній сторінці в Фейсбуці.

Непомітно настав час визначатися, чим займатися у житті, і Наталія вступила на філфак тодішнього Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Вчителькою бути не мріяла, однак процес викладання згодом під час практики їй таки сподобався.

«Спеціальність мала подвійну: українська мова та література і редагування освітніх видань. Саме та друга частинка – редагування – затягнула мене більше. Була дописувачем, а згодом редактором університетської газети. Відтоді пішло-поїхало: різні школи, тренінги з журналістики та конкурси», – сказала дівчина.

Наталія допитлива, має жагу до нового, а ще, як сама каже, «синдром відмінниці».

«Насправді він дуже заважає в житті. Адже варто навчитися приймати той факт, що людина не може бути кращою в усьому. Втім, саме цей «синдром» не дає зупинятися. Наразі маю дві вищі освіти (магістратура): філологія (викладач української мови та літератури) і публічне управління та адміністрування (державна служба)», – повідомила Наталія Іващенко.

Визначити точний старт свого трудового шляху дівчина не береться, бо в студентські роки працювала офіціанткою, менеджером із продажу, адміном караоке та навіть тамадою. До слова, скрізь їй було цікаво, а головне – набувала досвіду. Офіційно ж професійний шлях зафіксовано першим записом у трудовій книжці: головний спеціаліст відділу співпраці зі ЗМІ Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій із громадськістю Чернігівської ОДА.

«Працюю в ОДА з 2014 року, щоправда, нині – в декретній відпустці. Потрапити на роботу до облдержадміністрації було складно, за конкурсом. На одне місце претендували 25 охочих. Спершу треба було скласти письмовий іспит на знання Конституції України, Законів України «Про державну службу» та «Про запобігання корупції». Згодом близько 10, так би мовити, «фіналістів» проходили співбесіду. І все це тоді на зарплату 1214 грн (зняти квартиру коштувало 1500 грн), але задля високого статусу «держслужбовець» і прагнення змінювати», – зауважила Наталія Іващенко.

Серед обов’язків Наталії – ведення сайту ОДА, висвітлення діяльності керівництва, підготовка  та проведення тренінгів для працівників структурних підрозділів ОДА, РДА, ОТГ та інше.

«Це місце роботи навчило мене оперативно реагувати на події та виклики. Адже необхідно швидко розібратися і доступно подати будь-яку тему: від освіти чи медицини до цивільного захисту або економічних процесів і часто в один день.

Ще одна унікальність: підібрати слова так, аби інколи, розповідаючи гірку правду, не викликати паніки», – зауважила дівчина.

До речі, в професійній сфері Наталія Іващенко має здорові амбіції. За принципом: поганий той лейтенант, який не мріє стати генералом. Утім, переконує, що не має на меті зайняти якусь конкретну посаду. Проте завжди хоче бути максимально корисною для світу і робити все якісно. Віднедавна Наталія Іващенко – мама. Як кажуть, опановує цей фах, але розчинятися в ньому не збирається.

Творчі здобутки

Навіть у декретній відпустці Наталія знаходить час для творчості, продовжує писати статті.

«Як і раніше, працюю над темою євроінтеграції та участі ЄС у житті країни та регіонів.

Люблю працювати в стилі «Solutions journalism» (журналістика рішень). Це такий підхід до подачі новини, коли описується не лише якась проблема, а варіант її вирішення, який уже себе зарекомендував.

Цікаві історії успіху. Надихає на творчість сама творчість. Вона, як наркотик, викликає залежність. Однак коли мене називають журналісткою, трохи ніяковію. Адже «журналіст» у моєму розумінні це значно глибше, ніж портфоліо текстів», – зізналася дівчина.

Проте зазначила, що насправді дуже приємно, коли роботу бачать.

«Я переможниця кількох обласних конкурсів у номінації «Реформи регіону», а також Всеукраїнського конкурсу для журналістів на краще роз’яснення положень і висвітлення результатів про впровадження Угоди про Асоціацію Україна-ЄС (Проєкт ЄС Association4U)», – повідомила Наталія.

За чотири останні роки вона координувала кілька журналістських проєктів:

«Схід і Захід разом – простір діалогу» (Фонд «Освіта для Демократії» (Варшава, Польща) та МО «Нова генерація» (Херсон, Україна); «Від півночі до півдня: як Угода про асоціацію трансформує українську економіку» у рамках проєкту польського Фонду міжнародної солідарності у співпраці з українськими громадськими організаціями «Інтерньюз-Україна» та «Товариство Лева»; «Європейський вимір енергоефективності українських міст. На прикладі Чернігівської та Сумської областей» у рамках проєкту польського Фонду міжнародної солідарності у співпраці з українськими громадськими організаціями «Інтерньюз-Україна» та «Товариство Лева»; «Як європейські вимоги до безпечності харчових продуктів допомагають підвищувати якість товару чернігівських підприємств» у рамках проєкту «Просування реформ в регіони» за сприяння Європейського Союзу, який реалізовувався Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій і «Європейською правдою».

Віримо, що попереду в Наталії ще чимало досягнень, адже цілей-мрій має багатенько. Яких саме, не розповідала. Лише зазначила, що деякі з них стають цілями, деякі – досягненнями. І це не може її не тішити.

Наталія вдячна Богу й долі, що життя склалося саме так, як склалося.

«Я щаслива людина. Я маю все, що дає мені сили рухатися вперед. Щастя – завжди мати привід для усмішки чи то на всі 32, чи десь глибоко в душі», – переконана вона.

А ще Наталія вважає, що найкраще, що можна зробити для себе, – це працювати й отримувати від цього задоволення. А результат не забариться.

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv

Спілкувалась Ірина Осташко