У сьогоднішній рубриці «Люди» йтиметься про чернігівського молодого фотографа Марію Домашенко, яка безмежно закохана у свою справу та має талант тонко підмічати особливості довколишнього світу та легко знаходити спільну мову з людьми.
Щоправда, до того, як професійно зайнятися фотографуванням, дівчина встигла спробувати себе в інших сферах діяльності. Однак, виконуючи свої професійні обов’язки, Марія ані на день не забувала про фотокамеру та миле серцю захоплення.
Усі, хто знайомий із Марією, відзначають, що вона дуже позитивна, а також щира та відверта дівчина. Тож мерщій знайомитися з нею ближче.
Розкажи коротенько про себе. Де народилася, навчалася, яку освіту здобула, де працювала.
Мені 26 років. Народилася і виросла в нашому славному місті Чернігів. Навчалася у школі №3, а повну вищу юридичну освіту здобула в Навчально-науковому інституті права та соціальних технологій ЧНТУ. І після закінчення інституту мала два варіанти: або піти працювати за фахом, або ризикнути і спробувати себе у фотографії. Та неочікувано мені випала можливість спробувати себе у сфері ЗМІ. Я поміркувала: а чому б ні? І наступні майже три роки я працювала в інтернет-порталі ЧЕline менеджером соціальних мереж. Це був гарний досвід роботи в чудовому колективі. І от нещодавно цей етап життя для мене завершився та розпочався новий. Я вирішила зануритися у світ фотографії вже більш професійно. І тепер я розвиваюся як сімейний фотограф.
Звідки пристрасть до фотографування? Коли й чому почала?
Так, фотоапарат уже став невід’ємною частиною мого життя. Почалося все банально. Я дуже люблю природу, а тому часто фотографувала всілякі пейзажі. Та згодом почала більше цікавитися іншими жанрами, робила перші фотоексперименти. Мені пощастило, що на першому фотоапараті був ручний режим зйомки, і я мала можливість налаштовувати його так, як мені зручно. Потім, коли в мене з’явився вже дзеркальний фотоапарат, я почала серйозно замислюватися щодо розвитку себе вже як професійного фотографа.
Кого чи що особливо подобається фотографувати?
Щирі, справжні емоції людей — це те, що зараз мене надихає. У сучасному світі, де більшість намагається здаватися не тими, ким вони є, одягаючи своєрідні «маски», ховаючи за ними себе справжніх, щирі емоції — це як промінчики, які пробиваються крізь сірі хмари. І найбільше цих промінчиків, звісно, у дітей. Тому я обрала сферу сімейної фотографії.
Чи брала участь у якихось виставках і чи здобувала призові місця чи перемогу?
Так, одного разу брала з друзями-фотографами участь у конкурсі фоторобіт, який організовувало Управління культури Чернігівської міської ради. У результаті п’ять моїх робіт були відібрані для виставки «Чернігів Древній…Сучасний…Європейський», а також були розміщені на фотостенді біля міської ради.
Які твої найближчі творчі плани? Над чим працюєш?
Зараз маю на меті організувати кілька фотопроектів і, можливо, фотовиставку.
Знаю, що ведеш активний спосіб життя – надаєш перевагу велотранспорту, піклуєшся про домашніх улюбленців…
Так, наразі велосипед – це мій основний вид транспорту. Вважаю його переваги очевидними: екологічно, корисно і швидко.
Щодо улюбленців, то їх у мене троє – двоє котів і собака. Ця компанія завжди тримає у тонусі та не дає нудьгувати.
Відомо, що береш участь у благодійних проектах. Чому до цього небайдужа?
Так, неодноразово. Почалося все з того, що мене вперше запросили як фотографа на благодійний захід на підтримку онкохворих діточок. І там я познайомилася з Тетяною Шурубурою, яка представляла Міжнародний благодійний фонд ім. Вадима Нестерчука, що опікується такими дітками. Відтоді я часто допомагала фонду як фотограф-волонтер, на заходах із підтримки онкохворих дітей.
Чи підтримує тебе родина в творчості й житті?
Моя родина — це моя опора. Без неї я не стала б тією, ким я є. Особливо вдячна мамі, яка підтримує мене в моїх починаннях, прагненнях і поважає мої думки та рішення.
Твій рецепт від поганого настрою… і чи щаслива ти людина
Дієвий та ефективний рецепт від поганого настрою — не беріть дурного в голову. Насолоджуйтесь життям, будьте на позитиві. І ще одне: ставте перед собою мету, ціль, яка буде вас мотивувати і до якої ви будете всім серцем прагнути. І тоді не матимете часу на всякі дурниці, що можуть зіпсувати вам настрій. Це основні принципи, яких я дотримуюсь. І тому впевнено можу стверджувати: я — щаслива.
Спілкувалась Ірина Осташко
