Рубрика «ЛЮДИ»
«Не вмієш якісно брехати – навіть не лізь в політику».
Катерина Гайдук
Фармацевт, 33 роки, одружена, має шестирічну доньку Поліну. Живе у Сновську.
Народилася я у Щорсі, наразі живу у Сновську. І таке буває. Після школи поїхала до Харкова вступати до фармацевтичного коледжу і поступила! Потім вирішила залишитися там працювати. Думала, що рідне містечко – то «отстой» і щастя я там не знайду. Благополучно прожила в Харкові 7 років, а потім по інтернету познайомилась з сусідом і вийшла за нього заміж. І таке буває. Він забрав мене назад додому з усіма лахами».
Вирощую квіти біля хати. Кожного року моя клумба збільшується, чоловік свариться, що нема куди машиною проїхати! Читати люблю! Роблю це рідко, але якщо вже щось припаде до душі, то не відриваючись. Улюблений автор – Довженко. Гоголь ще класний. Останнє, що читала – Анре Моруа «Приватности любви». Про любов! Улюблений роман – «Мастер и Маргарита» Булгакова.
Також люблю рок. Інструментальна музика ще подобається. Із українських виконавців: «The hardkiss», «Бумбокс», «Карна». Взагалі – ні дня без музики!
Щодо фільмів, то наразі, звичайно, «Гра Престолів», обожнюю Хауса. Є ще фільм, що дуже вразив, хотілося дивиться і вдруге. Називається «Выживут только влюбленные». Там про наболіле… Проблеми людства і людяності.
Був у мене якось цікавий досвід з однією політичною партією. Навіть балотувалася у депутати місцевої ради. Дякуючи Богу пронесло. Зрозуміла я одне: там усі брешуть. Не вмієш якісно брехати – навіть не лізь. Більше в політиці я себе не бачу. Ну хіба що в якійсь громадській організації.
Улюблене місце у Сновську – міський пляж. Найкрасивіше місце. У нашому місті не вистачає якоїсь молодої, нової течії, нових прогресивних ідей, креативних поглядів. Конкретно ще хочу зауважити, що не вистачає дитячого майданчика біля дитячої лікарні. Діти там і так нещасні хворі, а на дворі дві старезні лавочки і грибок. Так що, якщо якісь дяді захочуть попіаритись перед виборами – ми тільки за! Робіть майданчик!
Коли була мала, то їздила до баби з дідом в село. Дід тримав кролів. Якось я витягла з клітки мале кроленя і носила його з собою весь день, поки воно не сконало. Діду я так і не призналась. Соромно навіть сьогодні. Пишаюся, що ризикнула кинути велике місто і великі плани заради кохання. І не помилилась.
Минулого літа вперше побувала на Голубих озерах, що в Ріпкинському районі. Вражаюча природа в нас! Хвойний ліс (вирізаний величезними шматами), білий пісок і блакитно-зелена водичка озер Краса.
Проти ліні і депресії однозначно допомагає спорт! Гормон стресу кортизол згорає при правильному навантаженні. Ну, і звичайно, гарне підтянуте тіло додає впевненості. Тренуюся 2 рази на тиждень.
Тим, хто втратив віру і розчарувався, раджу викинути телевізор і влаштувати собі 40-денний піст без мережі інтернет. А ще перестати нити і скиглити і почати міняти щось у своєму житті. А якщо зовсім гайки – антидепресанти можна купити в аптеці.
Найбільше в людях ціную прямоту, відкритість, оптимізм.
Ненавиджу непрофесіоналізм! У всіх сферах.
Обожнюю традиції – це те, що нас зближує, згуртовує, єднає.
Великдень – це теплі дитячі спогади, які я тепер передаю своїй дитині. Свята несуть у собі дуже важливий меседж для нас – любити, піклуватись один про одного.
Спілкувався – Павло Солодовник
