Вони вже понад три роки на строковій службі замість звичайного терміну. А тепер – довгоочікувана демобілізація, що розпочалась у квітні цього року, згідно з відповідним указом Президента України щодо звільнення в запас військовослужбовців строкової військової служби. Ми поспілкувалися зі строковиками, аби дізнатись, як проходила їхня служба?
«Службу розпочав в 2021 році у Львівській області, прослужив там понад рік, потім перевівся до Чернігівської області і до цього моменту проходив службу тут. Порівняно з львівським загоном, тут значно краще в плані забезпечення і ставлення до особового складу. Я вважаю, що кожен чоловік повинен пройти строкову службу, аби стати «справжнім чоловіком», — Андрій – строковик.
«Служба в 105-му прикордонному загоні подобається, багато чим відрізняється від служби в Чернівцях», — Валерій – строковик.
«Службу розпочав у 2020 році в ДПСУ, це було 28 жовтня. За час моєї служби я побував на чотирьох кордонах, службу свою почав у 105-му прикордонному загоні і закінчую також у 105-му. Не скажу нічого особливого, майже все те саме, що й в інших, якщо порівнювати з іншими загонами, тут більше розуміють питання звичайних військовослужбовців», — Віктор – строковик.
«Скажу, що тут все одно краще. Тут у тебе є хоч якийсь вільний час, хоч якась свобода. Одна велика невдача, коли війна починалася, мені залишався лише місяць, хоча з іншого боку, не знаю, щоб могло статися, якби я пішов додому. Якби я мобілізувався, пішов би одразу кудись на схід і не знаю, жив би чи не жив би», — Андрій – строковик.
«Розпочав у 2021 році в жовтні. Мені дуже подобається, бо тут командування не ухвалює неправильних рішень, як це було на Закарпатті, я служив у Чернівцях. Мені там не сподобалося, тому повернувся назад, щойно була можливість», — Сергій – строковик.
«У когось ще на період початку війни термін служби закінчувався, та служать по 3-4 роки, ми розуміємо, як їм морально важко, але ж у країні війна, ніхто не скасовував службу. Робимо все для того, щоб, по-перше, не згадували про нас поганим словом, а по-друге, коли перед ними постане вибір підрозділу після відпочинку, щоб і повернулися до нас», — Олександр – заступник начальника з персоналу.
Демобілізовані строковики отримають рік відстрочки від мобілізації. Хоча вони мають право добровільно підписати контракт на подальшу службу в армії, однак наразі хлопці віддають перевагу відпочинку від військової служби та цивільному життю.
«Ще для себе хочу пожити, відпочити від служби. Піти на роботу. До брата йти працювати. На тепловоз. Термін відстрочки у нас не такий великий, за рік багато чого може змінитися», — Валерій – строковик.Я ще про ці плани думав до повномасштабного вторгнення, планував або далі здобувати вищу освіту, або працювати за спеціальністю», — Віктор – строковик.
«Тут би ще згадати, що ти вмів до служби. Будь-що, що не пов’язане з армією. Швидко тікати та влучно стріляти, я сподіваюся, воно мені не знадобиться», — Андрій – строковик.
«Прийти додому, влаштуватись на роботу і будувати своє майбутнє вже цивільне», — Андрій – строковик.
«Про плани на майбутнє ще не думав, бо це все трапилося так миттєво», — Сергій – строковик.
«Прикипіли ми тут усі, один колектив, одна сім’я, я радий, що частина вже підписала контракт і вже служать поряд із нами. З деякими дійсно треба прощатися на відпочинок, але їх також можна зрозуміти, довго вони служать і довго без сімей», — Олександр – заступник начальника з персоналу.
Охорона державного кордону залишається надійною завдяки поступовій демобілізації строковиків. Це допомагає уникнути великого навантаження на робітників прикордонної служби. Крім того, щоденно проводять мобілізаційні заходи з місцевим населенням, що сприяє зміцненню охорони кордону.
Журналіст: Іра Пономаренко
Оператор: Сергій Бутько
