Спецоперація «Порося»: як менські «радикали» провернули оборудку

Судова тяганина стосовно корупційної справи міського голови Мени Геннадія Примакова і депутата районної ради Валерія Гайдукевича (обидва – представники «Радикальної партії» Олега Ляшка) триває вже близько двох років. У липні 2016-го менських «радикалів» затримали на підозрі в отриманні хабара у розмірі 1 000 доларів за вирішення земельного питання.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Мені знову судять радикалів – мера Примакова і депутата Гайдукевича (Відео)

Фігуранти справи всіляко намагалися затягувати судові засідання – ховалися по «відрядженнях», раптово хворіли в день суду, простіше – вигадували різні причини, аби не з’явитися до суду. Більше того, обвинувачені намагалися «засекретити» засідання і приховати від суспільства правду, заборонивши журналістам бути присутніми на засіданнях, під час яких озвучували пікантну інформацію. Служителі Феміди хоч і повільно, але все ж наблизили «судний день». Кілька днів тому в Менському районному суді відбувся допит свідків. Допит Геннадія Примакова і Валерія Гайдукевича тривав понад три години.

І ці три години, як світло серед темної ночі, дають чітко зрозуміти всю суть ситуації. Не пошкодуйте часу – перегляньте відео менського журналіста Сергія Трегубенка (наприклад, замість вечірнього фільму). Це судове засідання – це щось на кшталт гостросюжетного блокбастера з елементами містики та комедії. У нинішній публікації ми уважно розберемо всі нестиковки, абсурди та неправдиві свідчення фігурантів. Та про все по порядку.

Змова проти масонів, свині не винні і живопис ногою

Одразу варто зазначити, що від самого початку історії менські «радикали» навідріз відмовлялися визнавати, що вони причетні до хабарництва і заперечували факт існування «корупційних» грошей. Але коли стало відомо, що прокуратура і СБУ володіють цікавими записами телефонних і звичайних розмов (а також не менш цікавими відеозаписами), факт реальності тисячі довелося прийняти.

Як усе було і в чому суть?

Два приятелі-однопартійці обґрунтовано підозрюються в хабарництві. Депутат Менської районної ради і міський голова Мени за вирішення земельного питання (виділення 1 гектара землі на території недіючого заводу продтоварів) зажадали від інвестора з іншої області винагороду – 1 тисячу доларів.

Валерій Гайдукевич спершу навіть пропонував збільшити розмір хабара до 1,5 тисячі доларів. Та Геннадій Примаков переконав не гнути ціну, мовляв, попереду ще буде багато людей, на яких можна нагріти руку.

До речі, в цьому випадку менські «радикали» вигадали оригінальну схему отримання хабара. Або ж навіть не вигадали, а, можливо, працювали за цією схемою постійно. Суть проста – інвестор за позитивне вирішення «радикалами» свого питання мав «купити» свиней на 1 тисячу доларів у свинофермі, тіньовим власником якої є депутат Гайдукевич (хоча і категорично це заперечує).

Підозрювані навіть не заперечують, що така угода дійсно була.

Якщо коротко, то ситуація мала такий вигляд. Примаков і Гайдукевич домовилися між собою про суму, на яку інвестор має «купити» свиней у ПП «Менський аграрник». Звісно, ніхто не збирався віддавати п’ятачків – йдеться лише про сплату грошей. Під час зустрічі інвестора з Валерієм Гайдукевичем останній у доволі «екстравагантному» вигляді вказав суму – написав «одиничку» ногою на піску. Можна припустити, що Валерій Гайдукевич усвідомлював, що вчиняє злочин, і, щоб унеможливити різноманітні ризики, спеціально не назвав суму хабара, а намалював її ногою на піску.

Далі цікавіше! Весь цей спектакль депутат-радикал вважає своїм благодійним кроком стосовно «бідуючої» ферми. Мовляв, це була його громадянська позиція – безкорисно знайти покупця свиней для фірми, до якої він не має жодного стосунку.

У цьому випадку не піддаються здоровому глузду отакі факти (кожен із цих фактів обвинувачені підтвердили в суді):

1. Навіщо депутату райради обговорювати угоду стосовно купівлі поросят із менським міським головою?
2. Чому сума була вказана в доларах? Адже підприємство працює з гривнею. До речі, смішною й абсурдною є відповідь на це запитання Валерія Гайдукевича.

3. Що мав на увазі Геннадій Примаков під словами «скільки ще таких буде»?

Перемішалися люди і свині… Сміх і гріх! Що малося на увазі під цими словами, обвинувачені в залі суду пояснити не змогли. Не зміг пояснити суду Валерій Гайдукевич і сказану ним фразу інвестору «я можу вам допомогти вирішити будь-яке земельне питання в місті». Дивно, але з цих слів виходить, що депутат Менської районної ради наділений неабиякими повноваженнями.

4. Навіщо малювати суму ногою на піску, а не просто назвати її вголос? Невже це новітні методи ведення бізнесових перегорів?
5. Примаков і Гайдукевич називають усе це політичним замовленням і провокацією СБУ та прокуратури. Невже менські «радикали» дійсно такі впливові гравці на політичній арені, що проти них спецслужби секретні змови готують? А, можливо, пан Гайдукевич і пан Примаков насправді входять до Масонської ложі і вирішують питання світового рівня, при цьому просто прикриваючись менськими поросятами та земельними оборудками.

Обидва підозрювані постійно плуталися у свідченнях, на початку допиту говорили одне, а в кінці вже інше. Було неозброєним оком помітно, що менські «радикали» неабияк нервували. Наприклад, спочатку Валерій Гайдукевич зазначав, що його і Геннадія Примакова нічого не єднає, а вже потім заявив, що вони дуже близькі друзі і діляться один з одним своїми секретами. Під час допиту Валерій Гайдукевич переконував суд, що ПП «Менський аграрник» переживає не кращі часи і що, мовляв, зараз поросят майже ніхто не купує.

Цікаво також слухати заяви бізнесмена Гайдукевича про те, він не має жодного стосунку до фірми «Менський аграрник», а потім щиросердне зізнання в тому, що він тільки через політику формально відійшов від справи. Насправді ж керує, як і раніше.

Допит менських «радикалів» можна на цитати розбирати. Навіть людині без базових юридичних знань із тригодинного відео все стає зрозуміло. Тут пригадується фраза «стратити не можна помилувати». Але в якому місці суд поставить розділовий знак – дізнаємося вже 5 травня. А ви ж можете самостійно зробити висновок із цієї історії.