Люди: Про мовленнєві вади у дітей і професію логопеда розповіла Олена Білюба та дала поради батькам

Щороку 14 листопада у світі відзначають День логопеда. Про професію, її тонкощі та секрети розповіла логопед Олена Білюба.

Олена Білюба народилася в Чернігові, навчалася в ЗОШ №12. У 1996 році закінчила Чернігівський державний педагогічний університет ім.Т.Г.Шевченка за спеціальністю «вчитель початкових класів». Потім пішла працювала вихователем у ДНЗ №72.

«Пропрацювавши вісім років вихователем, – розповідає Олена Михайлівна, – я бачила, що в дітей багато вад мовлення, і я хотіла їм допомогти, але не знала, як це зробити. Тому вирішила здобути додаткову освіту, щоб кваліфіковано допомагати дітям».

Так, Олена Михайлівна у 2005 році закінчила Сумський державний педагогічний університет ім.А.С.Макаренка й отримала диплом за спеціальністю «вчитель загальноосвітньої (корекційної) школи, логопед», з 2005 року працює вчителем-логопедом у ЗДО №72.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Люди: Від фельдшера до журналіста – життєві перипетії чернігівського редактора

Логопед працює з дітьми, які мають будь-які мовленнєві вади. Насамперед необхідно з’ясувати причину порушень, потім обрати шляхи і методи їх корекції. Іноді доводиться докладати багато зусиль, терпіння та часу, щоб мовлення дитини стало правильним і чітким.

Існує чимало причин порушення мовлення в дітей. Зокрема, це зовнішні та внутрішні фактори, наприклад, внутрішньоутробні та пологові патології, спадковість і захворювання перших років життя.

«Також несприятливі соціально-побутові умови, до яких я додала б погану екологію та неякісне харчування», – зазначає Олена Михайлівна.

Аби уникнути проблем мовлення, Олена Михайлівна радить батькам із раннього віку якомога більше спілкуватися з дитиною, коментувати свої дії, розповідати про навколишні предмети, спонукати до звуконаслідування та промовляння перших слів. Необхідно залучати дитину до спільних ігор, розповідати казки, розучувати усну народну творчість, потішки, короткі віршики. Водночас у жодному разі не можна повторювати неправильну вимову дитини. Також процес розвитку мовлення стимулює дрібна моторика рук, тож треба робити з дитиною пальчикову гімнастику, малювати, ліпити, грати з мозаїкою. «І, що особливо важливо, не забувайте хвалити дитину після кожного успіху!» – наголошує логопед.

Олена Михайлівна розповідає, що за майже 14 років, протягом яких вона працює логопедом, чітко простежується тенденція до збільшення випадків мовленнєвих розладів у дітей, до їх ускладнення. На її думку, саме внутрішньоутробні та пологові патології, несприятливі соціально-побутові умови стали причиною зростання кількості дітей із вадами мовлення.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Люди: Романтика залізничного життя прекрасної провідниці Юлії Опецько

Якщо вашій дитині важко спілкуватися і ви звернули увагу, що її мовлення відстає від норми, не треба чекати, що вона сама «виговориться». Що раніше дитину огляне логопед, то більша ймовірність, що ваду вдасться виправити. Звісно ж, для кожного вікового періоду існують певні мовленнєві норми.

«Багато в чому від батьків залежить, наскільки правильно та добре розвиватиметься мовлення в дитини. В жодному разі батькам не слід «сюсюкати» та імітувати мовлення дитини, – зазначає пані Олена. – Спілкуватися з дитиною потрібно правильною, але простою мовою».

Пані Олена наголошує: попри велику кількість інформації в інтернеті із виправлення вад мовлення, не варто нехтувати кваліфікованою консультацією та допомогою логопеда. Батьки можуть не помітити або неправильно пояснити дитині артикуляцію звука, чим, навпаки, ускладнять процес оволодіння правильною вимовою.

Дефекти мовлення можуть завдавати неприємностей як дитині, так і підлітку чи дорослому. В більшості випадків проблеми з вимовою звуків у дорослих починаються із дитинства, коли на мовлення дитини не звертали уваги і неправильний звук укорінився в мовленні. Приблизно до 6,5 року мовлення має відповідати нормі. До цього віку навчитися правильно вимовляти звуки нескладно, оскільки формування мовної зони кори головного мозку не завершено. Дорослого ж доведеться не навчати, а перенавчати, ламати звички, що увійшли в підсвідомість. Але за наявності бажання та наполегливості корегувати мовлення можна в будь-якому віці.

Спілкувалася Юлія Заліська