Мисливці за танками
Поява в бойовиків танків влітку 2014 року гостро поставила питання протитанкового озброєння української армії.
На сьогодні найбільш поширеними такими засобами в ЗС України є ручні та станкові протитанкові гранатомети (РПГ, СПГ), кілька типів протитанкових керованих ракетних комплексів (ПТРК):
— 9М111 «Фагот», калібр ракети 115 мм, дальність стрільби 70-2000 м. Маса пускового пристрою з ракетою в контейнері 35,5 кг, управління ракетою напівавтоматичне по дротах;
— 9М115 «Метис», калібр ракети 100 мм, дальність стрільби 50-1000 м. Маса пускового пристрою з ракетою в ТПК 25,1 кг, напівавтоматична система управління по дротах;
— 9М113 «Конкурс», калібр ракети 135-мм, дальність стрільби 75-4000 м. Маса пускового пристрою з ракетою в контейнері 25,16 кг, напівавтоматична система управління по дротах.
Наявні в ЗС України піхотні протитанкові засоби були розроблені та прийняті на озброєння здебільшого ще за часів СРСР. Наприклад, ПТРК «Фагот» — найбільш поширений у ЗС України ПТРК — був прийнятий на озброєння ще радянського війська в 1970 році, а станковий протитанковий гранатомет СПГ-9М «Копье» 1963-го.
Крім цих засобів, завдяки зусиллям вітчизняного оборонного комплексу до ЗСУ почали надходити й новітні піхотні протитанкові засоби, що дають змогу виконувати на полі бою широке коло бойових завдань.
До них можна зарахувати ПТРК типу «Стугна-П» або більш легкий ПТРК типу «Скиф». Вітчизняні комплекси обмежено застосовувалися в ході боїв за Луганський і Донецький аеропорти, де показали високу ефективність.
Цінність протитанкового озброєння на цьому етапі протистояння в тому, що вони не потрапляють під обмеження Мінських домовленостей і тому зараз є основним засобом ураження транспортних засобів противника. Річ у тім, що, використовуючи «сприятливі» умови для своєї діяльності на лінії зіткнення, бойовики активно застосовують різноманітні транспортні засоби безпосередньо у прямій видимості з наших передових позицій із різноманітними цілями, добре знаючи, що наші військовики мають право відкривати вогонь лише у відповідь за безпосередньої загрози їхньому життю та здоров’ю.
За останні місяці за допомогою ракет українські військові змогли досягти реальних результатів.
Так, наприклад, наприкінці квітня в районі Попасної бойовики розгорнули практично в прямій видимості з передових українських спостережних постів для чергового обстрілу українських позицій два 120-мм міномети, що були знищені ще до відкриття ними вогню.
Ці розрахунки в попередні ночі завдавали серйозної шкоди позиціям одного з мотопіхотних батальйонів. Тому потай була висунута бойова обслуга ПТРК «Фагот», що своєчасно приготувала комплекс до стрільби та ретельно його замаскувала.
Тож із появою в секторі ворожих мінометників нею було здійснено два пуски керованих ракет, які фактично «дезінтегрували» обидві ворожі мінометні обслуги (6 вбитих бойовиків), а також самі міномети. Одна з ракет влучила у вантажівку з боєзапасом мін бойовиків, який і здетонував, не залишивши ворогу жодного шансу.
Таким чином, можна говорити про те, що протитанкове озброєння і досі залишається грізною силою в умілих руках воїна.
У меня тут есть несколько замечаний, во-первых калибр ПТУР 9М111 комплекса «Фагот» 120, а не 115 мм. И второе, ПТРК «Скиф» скорее всего тяжелее чем ПТРК «Стугна», но я наверняка не уверен, ибо сужу по калибру и массе ракеты, которая у «Скифа» тяжелее. И кстати совсем не был упомянут 100 мм. ПТРК «Корсар».
с Фаготом накладка вышла — согласен