Змійовик – умовна назва двостороннього медальйона. Найімовірніше, його носили поверх одягу. Можна припустити, що амулети-змійовики в Давній Русі виконували роль оберегів як у християнські, так і в язичницькі часи. Їхньою характерною особливістю є те, що на одному боці завжди розміщені зображення, що мають іконописний характер (Христос, Богоматір із Немовлям, святі), а на другому – зміїна композиція, по центру якої розташована або жіноча голова, або фігура. На значній частині медальйонів по колу зроблений напис грецькою або слов’янською мовою. Більшість змійовиків були знайдені випадково, лише деякі з них виявлені під час археологічних робіт. Ще в XIX ст. зазначалося, що основна частина знахідок походить з українських земель.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У художньому музеї представлять виставку до Дня вишиванки
У зібранні Чернігівського історичного музею імені В.В.Тарновського перед початком Другої світової війни налічувалося п’ять амулетів-змійовиків. На сьогодні, згідно з обліковою документацією, зберігаються два змійовики із зображенням Козьми і Доміана. Приводом для нового звернення до цієї теми стало виявлення ще одного амулета в колекції музею. Він належить до рідкісного типу змійовиків із зображенням сюжету «Чудо Георгія про змія».
Найбільшого поширення амулети-змійовики набули в XI–XIII ст., побутували і пізніше. В Україні ще в XVIII–XIX ст. вони іноді використовувалися як жіночі прикраси – дукачі. Зафіксований випадок носіння змійовика із зображенням Георгія як дукача наприкінці XIX – на початку XX ст., є й інші подібні приклади. Швидше за все, це не просто випадковість, адже північна Чернігівщина, на думку І.Г.Спаського, була районом найбільшого поширення литих мідних і латунних дукачів.
Джерело: Чернігівський історичний музей імені В.Тарновського
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
