30-річчя відновлення служінь: чернігівський храм князя Михайла та боярина Федора відзначив храмове свято (Відео)

Чернігівський храм святих мучеників Михайла і Федора – єдиний в Україні, освячений на честь князя Чернігівського і його боярина, постаті яких протягом століть є символами патріотизму, мужності та спротиву Орді. Цього року 3 жовтня тут відзначили 30-річчя з дня відновлення служінь. Із нагоди визначної події парафіяни зібралися на святкову Божественну Літургію, яку провів архієпископ Чернігівський – Владика Євстратій Зоря та настоятель храму – митрофорний протоієрей Олег Сіренко.

Сама споруда храму має давню історію — будівництво розпочалося у 1801 році поруч із будинком наказного гетьмана Павла Полуботка. А саме освячення відбулося у 1808 році, відтоді церква кілька разів перебудовувалася, проте найскладніші часи припали на радянський період. Служіння тоді не проводили, а приміщення використовували як склад військового госпіталю.

«Тут було три поверхи і на них зберігали різні речі – шинелі, протигази, чоботи і т.д. Багато чого тут було, довелося виносити все і церкву приводити до порядку. Чому я обрав саме її? Бо на той час це була Українська Православна Автокефальна Церква, а я завжди мріяв про українську церкву. В Чернігові нині є три церкви, які суто українські, без подвійного дна. Першою була П’ятницька, її передали громаді 1991 року, а ця стала другою – у 1992 році»,- Юрій Соболь, парафіянин.

На жаль, мощі святих зараз зберігаються в Москві, проте парафіяни сподіваються, що це не назавжди.

«Маємо надію, що колись вони повернуться до Чернігова і знайдуть своє достойне місце в церкві, яка носить їхнє ім’я. І в тому місті, і в тій місцевості, і в тому князівстві, за яке вони поклали свої голови у боротьбі з татарами»,- Юрій Соболь, парафіянин.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Люди: творча душа адвокатки Анни Власенко

Василь Чепурний каже: аж не віриться, що вже пролетіло 30 років.

«Прибирали, ремонтували і, звісно, тепер сюди приємно приходити, згадуючи ті часи, коли ми боролися за Українську Церкву, а нас обзивали всіляко. І тепер це просто красуня – як зовні, так і всередині. Починаючи від іконостасу унікального та закінчуючи зовнішнім виглядом. Тому я тут часто і буваю»,- Василь Чепурний, парафіянин.

Пані Зоя розповідає, що багато років була парафіянкою та мріяла тут працювати. Й одного дня ця мрія здійснилася.

«Одного разу стою і подумала: Господи, от би мені тут працювати. А через якийсь період до мене звернулася знайома жінка та запропонували тут попрацювати. От уже десь п’ятий рік я тут працюю і дуже задоволена, що я служу Богу, мені подобається наша церква, наші святі отці. Як вони ведуть проповідь, особливо наш настоятель – отець Олег»,- Зоя Кучура, працює в храмі.

Оскільки храм розташований поблизу госпіталю, сюди приходять також багато військових.

«До нас багато приходять військових, ті, які і лягають у госпіталь, приходять та питають, до якої ікони поставити свічечку. Ми все розказуємо, в нас є ікона Іоана Воїна – вона чудотворна. І після госпіталю приходять, а також ті, які ідуть на службу до армії. Слава Богу, що в нас є таке порозуміння – у нас із ними, а у них із нами»,- Зоя Кучура, працює в храмі.

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv

Журналіст Марина Кирієнко

Оператор Сергій Бутько