«Чернігів – місто легенд» – такий слоган має обласний центр, що є одним із найдавніших в Україні. Місто сповнене переказів, міфів і історій, що передаються з покоління в покоління. Про одну з них сьогодні йтиметься докладніше.
Стародавній Чернігів здавна приваблює своєю історичною спадщиною та легендами. Одним із показових прикладів відображення туристичного потенціалу міста став так званий туристичний клубок – логотип, створений спеціально для Чернігова.
«Якщо говорити про айдентику, туристичну впізнаваність Чернігова, то в 2010 році в межах проведеного в два етапи конкурсу нашим таким туристичним обличчям був визнаний клубочок, що має в собі велику кількість ниток і заплутаних історій.»,- Катерина Литвин – заступник начальника Управління культури та туризму Чернігівської міської ради
Проте якби символом міста був лише якийсь клубок ниток, навряд чи люди зрозуміли б його суть. Тому важливо було зробити цей клубочок унікальним, таким, що уособлює саме місто Чернігів.
«З огляду на те, що складових у Чернігові багато з культурного, історичного погляду, тому дизайнер, який є архітектором за своєю основною сферою діяльності, закодував у цей клубочок чотири елементи – це меч, зважаючи на те, що Чернігів має достатню таку історію форпосту.»,- Катерина Литвин – заступниця начальника Управління культури та туризму Чернігівської міської ради
«Чернігів – це місто Десни, зачарованої Десни, хоча ми пам’ятаємо, що ми стоїмо… Перша річка – Стрижень, на якому стоїть Чернігів. Відповідно, в нас є меч, у нас є хвилі річки, які нас рятують, які нам допомагають виживати.»,- Катерина Литвин – заступниця начальника Управління культури та туризму Чернігівської міської ради
«Велика кількість гостей, туристів нашого міста дуже часто говорить, що Чернігів – це місто церков, і, відповідно, як третій елемент собор є. І четвертий – місто сакральності, очевидно, місто таємничості, і тому нам важливо було б відобразити це. Привид ченця з’явився в айдентиці нашого клубочка, що допомагає привертати увагу до Чернігова.»,- Катерина Литвин – заступниця начальника Управління культури та туризму Чернігівської міської ради
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Хочеться хоч якоїсь радості»: чи буде ялинка в Чернігові цьогоріч і що думають містяни (Відео)
Зупинімося на останньому символі. Привид ченця. Та для того, щоб про нього дізнатися, треба вирушити до Антонієвих печер, бо саме там, як кажуть очевидці, цього привида й бачили.
Антонієві печери, що є частиною Троїцько-Іллінського монастиря, розташованого на схилах Болдиних гір, – це одні з найдавніших і наймістичніших пам’яток України. Докладніше про ці печери нам може розповісти завідувачка їх наукового відділу Тетяна Миколайко.
«Антонієві печери засновані ще 956 років тому. Ми орієнтуємося на літопис. І літопис печер починається з 1069 року. Під цією датою вказується, що Антоній приїжджав до Чернігова з Києва, у нього стався конфлікт із київським князем Ізяславом, а тут його прийняв чернігівський князь Святослав Ярославович. І от саме за літописом Антоній у Чернігові полюбив Болдину гору, викопав печеру, вселився в ній і поклав початок Печерному Богородичному монастирю.»,- Тетяна Миколайко – завідувачка наукового відділу «Антонієві печери»
Звісно, за свою багатовікову історію Антонієві печери видозмінювалися. Найяскравіший розквіт відбувся в період Гетьманщини. Саме в цей період підземні храми набули того вигляду, який ми бачимо сьогодні. Проте навіть зараз Антонієві печери не є повністю дослідженими.
«Ще є в майбутньому над чим працювати, оскільки є ходи, які тупикові, є ще місця завалені, і, можливо,, в майбутньому, колись пізніше ці місця всі відкриються.»,- Тетяна Миколайко – завідувачка наукового відділу «Антонієві печери»
Отже, не про всі закутки печер зараз відомо, ще є в них таємничі місця. Через це печери оповиті різними містичними легендами. Загалом, з Антонієвими печерами пов’язують три відомі легенди, знайомі більшості чернігівців: про ікону Іллінської Богородиці, про походження назви Іллінського храму та про привид ченця, якого, за переказами, іноді можна побачити в підземеллях.
«Найпопулярніша легенда в Антонієвих печерах – це легенда про привида Тарасія. І от щоб його побачити, треба дійти до церкви Миколи Святоші. І от у північну частину від храму йде до галереї, вона тупикова, сьогодні завдовжки 26 метрів. І саме в цій галереї декому являється ніби силует ченця. Комусь у молитовній позі, комусь в одязі ченця чітко видно і теж в молитовній позі. Хтось бачить його сидячи, хтось на повен зріст. І от ми називаємо його Тарасієм, оскільки у 70-ті роки XX століття, коли проводились археологічні дослідження, в Антонієвих печерах було виявлено на стіні графіті, яке датують кінцем XVI століття. І це графіті – текст «Спаси Господи, раба своегоТарасия». І ніби от оцей силует, хто його бачить, являється біля того надпису.»,- Тетяна Миколайко – завідувачка наукового відділу «Антонієві печери»
Деякі люди вважають, що насправді це привид Антонія Печерського. Проте дуже малий період із життя святого пов’язаний як з Антонієвими печерами, так і з Черніговом. А свій життєвий шлях він завершив у Києво-Печерській лаврі. Тому, орієнтуючись на той надпис у печерах, загальноприйнятою версією є саме Тарасій. Хоча про самого ченця Тарасія та його стосунок до Антонієвих печер відомо небагато.
«Можливо, там келія була цього ченця, і то його ім’я. І можливо, це й привид того Тарасія декому являється в печерах.»,- Тетяна Миколайко – завідувачка наукового відділу «Антонієві печери»
Проте до цієї легенди Тетяна Миколайко ставиться скептично. Каже, що на власні очі привида не бачила.
«Наші співробітники не бачили його. Якщо так говорити, то науковці скептично до цього ставляться, оскільки коли кожного дня приходиш у печери… Ну, можливо, в когось гарна уява на тлі того, що розповідають легенди про ченця.»,- Тетяна Миколайко – завідувачка наукового відділу «Антонієві печери»
Хоча, додає вона, є люди, які бачать його щоразу, коли приходять у печери. Є й ті, хто нічого не бачить. Сьогодні легенда про ченця Тарасія робить Антонієві печери цікавішими для своїх відвідувачів. Багато хто саме заради цього і йде до печер.
«Туристи приходять і вже на початку екскурсії просять: «Ви нам покажете, де з’являється привид Тарасія?»,- Тетяна Миколайко – завідувачка наукового відділу «Антонієві печери»
Як бачимо, Антонієві печери – це не просто історична пам’ятка. Вони оповиті численними легендами, що додають їм містичної аури. Такими легендами печери приваблюють не тільки чернігівців, а й туристів.
«Антонієві печери сьогодні можна вважати туристичною такою цікавинкою. Це як один із діамантів на короні Чернігова серед наших архітектурних пам’яток. Це один із найпопулярніших туристичних об’єктів, незалежно від того, літо чи зима, є світло чи блекаут. Все одно ми туристів приймаємо і туристи відвідують печери.»,- Тетяна Миколайко – завідувачка наукового відділу «Антонієві печери»
Чернігів справді недарма називають Містом легенд. Кожен його символ, кожна вулиця й кожна пам’ятка мають свою історію – від туристичного логотипу до давніх Антонієвих печер, оповитих містикою. Легенда про привида ченця Тарасія – лише одна з тих, що додають цьому місцю загадковості та приваблюють туристів. І, можливо, саме в цьому й полягає особливість Чернігова – місто вміє берегти свої таємниці й ділиться ними з тими, хто готовий слухати.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
