Корюківщина попрощалася з морпіхом Михайлом Кобцем (Відео)

3 червня поблизу Чермалика, що на Донеччині, обірвалося життя ще одного героя з Чернігівщини – Михайла Кобця.

Після закінчення строкової військової служби 21-річний Михайло не зміг всидіти вдома й підписав контракт із Збройними силами України та продовжив службу в елітних військах – морській піхоті. Того фатального дня після успішного виконання бойового завдання рота отримала додаткове – з посилення інших підрозділів. Михайло – навідник баштової установки БТР – виявив бажання допомогти своїм побратимам, та під час артобстрілу українських позицій отримав тяжке поранення.

«Був проведений артилерійський обстріл бандитськими формуваннями, під час якого отримав два осколкові поранення. Були пошкоджені легені й грудна клітка. Тобто поранення, що не сумісне з життям. І під час доставки до госпіталю, на жаль, дорогою помер», — Юрій Бойко, військовий комісар Корюківського районного військового комісаріату.

Тіло героя доставили додому – в село Білошицька Слобода Корюківського району напередодні. Сотні людей прийшли попрощатися із захисником України. Серед них і перша вчителька воїна, в пам’яті якої він назавжди залишиться маленьким гарненьким Михасиком, який дуже швидко змужнів і так рано пішов.

«Прийшло воно таке малесеньке, а таке гарнесеньке, білявеньке таке, чорненькі брівки, такі вії чорненькі. Я його як любила, він мене завжди слухав. І я ж його просила, щоб він прийшов живий із війни, і це був єдиний раз, коли він мене не послухав», — Тетяна Лисенко, перша вчителька.

«Ой, це нас сильно потрясло. У нас зустріч випускників ось мала бути, ми йому писали, то казав, що 24-го має приїхати», — Вікторія Шматок, однокласниця.

23 червня Михайлу мало б виповнитися 22 роки. У нього залишилися мати та четверо менших братів. Саме до них у прощальній промові звернувся командир морпіха – з вибаченнями, що не вберіг, не повернув живим.

«На жаль, так склалося, що війна забирає кращих. Перед вами, дорогі батьки, брати, я прошу вибачення від імені роти й від себе особисто – за те, що не вберегли вашого сина», – Олег Остапенко, командир роти морської піхоти.

Під звуки гімну й військового салюту домовину з тілом бійця опустили в могилу. Так Корюківщина провела восьмого наймолодшого героя неоголошеної війни, що досі називається АТО.

Читайте новини ЧЕline у соціальних мережах Instagram та Facebook.