«Це металева сітка, на яку клали цю штукатурку. І таке там усюди. Отаким чином руйнується культурна спадщина», — Юрій Ткач, директор Чернігівського обласного художнього музею ім. Г.П. Галагана.
Такий вигляд зараз має підвальне приміщення обласного художнього музею, в якому могли б розміщуватися гуртки, експозиції або арт-простір. Саму будівлю зведено ще у 1899 році. За радянських часів вона функціонувала як школа. Коли дім передали музею, то будівля тривалий час перебувала на ремонті, а потім усе зупинилося через брак коштів.
«Нема підлоги, було знято коробки, проводи. Все, що відновлювалося, то це вже зараз. А підвал – це основа будівлі. І якщо в підвалі почнеться процес руйнації, то будівля велика, дерев‘яні перекриття, вони можуть десь поїхати. Ну, я не будівельник, але я так розумію, що не можна доводити до такого стану пам‘ятку історії», — Юрій Ткач, директор Чернігівського обласного художнього музею ім. Г.П. Галагана.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Напівпідвальний археологічний музей: нереалізована історія Чернігова
Нинішній директор Юрій Ткач розповідає, що обіймає свою посаду рік, а руйнування почалися ще в 90-х. Тоді позрізали батареї та залишили приміщення без опалення. Тому тут накопичується волога, що спричиняє грибки. Картину доповнюють і гнилі віконні рами.
«Самі вікна дерев‘яні. Відповідно, волога, яка потрапляє ззовні, спричиняє руйнування вікна. У нас була така ситуація. Вікно просто виїхало. І своїми силами довелося відновлювати раму, закладати цеглою. Ми намагаємося чистити, але дерево ми не замінимо самі», — Юрій Ткач, директор Чернігівського обласного художнього музею ім. Г.П. Галагана.
Занедбаність приміщень призвела до того, що в підвалі вже впала одна перегородка. До того ж взимку тут збирається холод, який потрапляє до всіх приміщень музею. Таким чином енергоефективність значно знижується. Тепловтратам сприяють і старі двері.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В лісах Чернігівщини сховався музей партизанської слави
«Металеві двері не утеплені, вони самі пропускають холод, тому серед наших планів – заміна дверей на енергоефективні», — Юрій Ткач, директор Чернігівського обласного художнього музею ім. Г.П. Галагана.
Аналогічна ситуація й по всій будівлі. На другому поверсі приблизно 400 квадратних метрів площі простоюють. Тут планували зробити постійну експозицію. У 2016 році навіть розробили проєктну документацію, де повністю розробили вигляд виставкових залів. Але віз і нині там.
«Це вже не підвал. Це другий поверх. Ми хочемо показати те, чим славиться Чернігівщина з мистецького погляду. У нас величезна колекція, яку ми готові представляти. Це українське мистецтво,зокрема чернігівське. Але приміщень нема», — Юрій Ткач, директор Чернігівського обласного художнього музею ім. Г.П. Галагана.
Хочуть тут зробити і ліфт для візочників.
«Серед планів – під‘їхати одразу нагору та почати звідти огляд експозиції. Тобто можна встановити тут підйомник», — Юрій Ткач, директор Чернігівського обласного художнього музею ім. Г.П. Галагана.
Музейники просили кошти в народних депутатів й обласної влади. Але до бюджету ці витрати так і не внесли. Звертались і до департаменту культури, який вніс потреби музею до свого кошторису. Та, за правилами, затвердити його повинен департамент фінансів. Однак у підпорядкуванні області аж 22 заклади культури. На потреби всіх установ бюджетних грошей просто не вистачає.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ніжинський краєзнавчий музей запрошує охочих навчитися писати гусячим пером
«Коли ми готували бюджет на 2019 рік, потреба в ремонтах цих 22 закладів становила понад 61 млн грн. Було виділено більше 15 млн, зараз ми вже сформували бюджетний запит на 2020 рік і потреба в ремонтах становить більше ніж 112 млн грн», — Олександр Левочко, начальник департаменту культури та туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА.
У департаменті наголошують, що виділені кошти насамперед ідуть на зарплати, комунальні послуги та вирішення екстрених питань. Наприклад, на ремонт даху в обласній дитячій бібліотеці або усунення наслідків минулорічного підтоплення бібліотеки Короленка. У відомстві наголошують на необхідності ремонту й у художньому музеї
«Для ремонту приміщень художнього музею треба десятки мільйонів, щоб це було на тривалий час. Першочергово це сигналізація і заміна вікон. І підвал згодом також треба робити. У мене є сподівання, що в другій половині листопада винайдуться додатково кошти, щоб частково ремонти ми могли також зробити», — Олександр Левочко, начальник департаменту культури та туризму, національностей і релігій Чернігівської ОДА.
Та поки коштів немає, музейники ремонтують будівлю власними силами. Вони вже відновили кілька виставкових приміщень. Директор розповідає, що багато робіт співробітники готові виконувати самотужки. Але є те, що люди самі зробити просто не зможуть. За його словами, для того, аби занедбані приміщення почали функціонувати, потрібно приблизно сім мільйонів гривень.
Журналіст Ольга Лазун
Оператор Дмитро Дриганов
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
