Проголосований минулого тижня в першому читанні Виборчий кодекс спричинив палку дискусію як у суспільстві, так і серед парламентарів. На основі підготовки й проведення перших виборів в ОТГ регіони нині сформували власне бачення перспектив виборчої реформи. Вивчити його до Чернігова приїхав цілий десант зі столиці.
«Сьогодні ми у вас, ми хочемо почути ваші проблеми, ваше бачення того, як повинна розвиватись ситуація щодо Виборчої реформи», – наголосив на початку зустрічі Сергій Ткаченко, керівник проектів Офісу Ради Європи в Україні.
Перше, на чому наголошують чернігівські експерти, – цей проект закону застарів, адже писався задовго до реформування територіального устрою та місцевого самоврядування, а отже потребує значної модернізації. Не приховують цього і самі законотворці.
«Так, він писався в 2009-му, над ним більше року працювала робоча група, яка на той час складалась із кращих фахівців виборчого права, членів ЦВК, депутатів. Але в ньому дійсно є певні речі, що вже застаріли. Українське законодавство пішло вперед. І дуже мало було часу, щоб його нам перенести, тому що було 15 днів у нас», – зазначив Олександр Черненко, народний депутат.
До головних проблем Виборчого кодексу місцеві правники зарахували принцип непропорційності утворення виборчих округів, що, у свою чергу, порушує норми рівного виборчого права.
«В основу утворення виборчих округів цим законопроектом про Виборчий кодекс покладається принцип формування їх не за критерієм «середня кількість виборців», а «середня кількість дільниць». Тобто неправильний підхід узагалі – дільниці мають різну кількість виборців, і якщо ми будемо опиратися як на базову платформу на дільниці, а не виборців, що передбачено принципом рівності, то цей закон не буде працювати на формування інтересів виборця», – наголосив Микола Торбєєв, правозахисник.
На підтвердження своїх слів чернігівські експерти згадали виборчий переполох в Ічнянській ОТГ, що залишив болючий синець на тілі сіверської децентралізації. Тоді управи на місцеву виборчу комісію не знайшлося ні в судах, ні в адміністративних кабінетах.
«Місцева влада – навіть рівень облдержадміністрації, на яку також покладаються обов’язки щодо проведення та організації виборів, контроль за чесні вибори, – також повністю абстрагувалася від всього, тобто сам на сам залишила з цією проблемою. Будь-яка комісія надалі може творити беззаконня», – зазначив Микола Торбєєв, правозахисник.
Місцеві експерти також порушували питання про компетентність виборчих комісій, проблеми декларацій кандидатів, їх висування та реєстрацію. Проте що далі велася розмова, то зрозумілішим ставав висновок – нинішнє виборче законодавство є надто слабким, його обов’язково треба «лікувати», але коректність обраного рецепта викликає надто багато сумнівів.
«Я кажу відверто, як є, і як один із співавторів, я це бачу й усвідомлюю – там дуже багато проблем», – сказав Олександр Черненко, народний депутат.
«Дуже не хотілося б, щоб ця благородна ідея канула через погану реалізацію, і закладені там «міни» були виправлені. Щоб максимально створити умови при прийнятті рішення – ухвалювати чи не ухвалювати цей кодекс, – керуватися не політичною доцільністю та вимогами інших зацікавлених осіб, а все ж таки керуватися тими принципами, що закладають основи правильного, вільного та рівного волевиявлення громадян», – резюмував Микола Торбєєв, правозахисник.
Про те, чи встигнуть парламентарі опрацювати, а потім внести всі необхідні правки до другого читання, – прогнозувати не береться ніхто. Як і те, чи вдасться йому зібрати ту крихку кількість голосів під час голосування за основу і в цілому.
Журналіст Альона Макаренко
Оператор Дмитро Дриганов
Читайте новини ЧЕline у соціальних мережах Instagram та Facebook.
