Бджолине царство: пасічник із Чернігівщини провів екскурсію «кузнею меду» (Відео)

Мед їсти – у вулик лізти. Шлях солодкого смаколика від квітки до ложки досить «тернистий», і головними його героями разом із бджолами-трудівницями є пасічники, бджолярі. Хтось займається бджолярством заради заробітку, хтось задля меду родині, а от для пасічника Павла Чемериського, який розташував своє «царство меду» біля села Роїще Чернігівського району, це справа для душі, хобі.

«Взагалі бджільництво і бджоли для мене – це хобі. Це справа вихідного дня. Фактично кожні вихідні. З родиною виїжджаємо на пасіку, таким чином відпочиваємо. Сам процес. Можливо, спілкування з природою, з бджолами. Як казав один мій знайомий пасічник, може, для когось це полювання, для когось риболовля, а для нас це бджоли», — Павло Чемериський, пасічник.

Розпочав займатись пасікою Павло приблизно три роки тому. Починав із трьох вуликів. Зараз їх уже налічується двадцять. Надає перевагу багатокорпусним вуликам, так званим рутівським. До речі, вони вважаються більш природними для бджіл: у верхні рамки бджола носить мед, у нижні – відкладає розплід. Проте має ще й запаси старих «будиночків» для бджіл – «лежаків».

Працює Павло на диво без бджолярської маски, яка зазвичай захищає обличчя від укусів. Каже, так зручніше, простіше і з бджолами на «ти».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як обрати якісний мед: поради менського пасічника

«Взагалі в масці мені важкувато працювати. – Не боїтеся укусів? – Не боюся. Були випадки, коли траплялося і 50 укусів за день. Загалом це нормально», — Павло Чемериський, пасічник.

Від агресії медоносів захищається димарем. Цікаво, що дія диму на зменшення агресивності полягає зовсім не в страху бджіл перед ним.

«Це ж для них природні інстинкти. Вони під час пожежі набирають меду, тобто рятують своє гніздо і таким чином не кусаються», — Павло Чемериський, пасічник.

Організація бджолиних сімей досить оригінальна. Є тут персонажі, які перенесли і на типажі людей. Трутні – чоловічі особини, які запліднюють матку, але як робоча бджола вони не працюють, проте їдять.

«І вже ближче до осені кожна сім’я, що менше в них нектару, починає виганяти трутнів із сім’ї. Ось уже трутні вирушили у вільне плавання», — Павло Чемериський, пасічник.

Загалом цьогорічний ранній медонос підвів бджолярську спільноту Чернігівщини.

«Взагалі цього року медонос дуже поганий, бо весна була затяжна, холодна. І пішло дуже різке потепління. Це вплинуло на основні медозбори – акація дуже швидко відцвіла, гречка дуже швидко відцвіла. Зараз переважно соняшник», — Павло Чемериський, пасічник.

Під кінець літа врятував ситуацію лише соняшник. Цвів мало не все літо за рахунок раніше і пізніше посіяних гібридів.

«Ну, думаю, що по кілограмів 40 буде з сім’ї. Це в середньому», — Павло Чемериський, пасічник.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Солодка справа: реалії та перспективи бджільництва на Чернігівщині

Робота на пасіці, на відміну від думки небджолярів, що це легко, бджоли самі носять мед і так далі, досить складна. Формування бджолиних сімей, підготовка сімей до медозбору, відкачка меду, підготовка бджолосімей до зими, постійний перегляд стану бджолиних сімей для контрою кількості трутнів, наявності маток, перевірка наявності кормової бази і багато-багато іншого.

«Подивимося. Буквально тиждень тому ставили «суш», тобто вже відкачані рамки. Подивимось, скільки туди принесли меду. В принципі оця рамочка, то можна буде забирати її», — Павло Чемериський, пасічник.

Бджоли хоч і належать до домашньої, так би мовити, «худоби», яку годувати не треба, проте уваги потребують. Наприклад, їх треба… поїти.

«Іде вона під кришку, на звичайну банку. Цієї банки вистачає на тиждень. Але якщо спека, то випивають за п’ять днів. Бджола прилітає, вона не топиться, вона собі потихеньку сама тече», — Павло Чемериський, пасічник.

Головним продуктом бджільництва є мед. Викачка меду – це свято для будь-якого пасічника. Це результати  його роботи. Викачка передбачає відбір медових рамок, далі обрізання запечатаного меду.

«Оце в нас напівавтоматичний розпечатувальний станок. Його ще трішки настроювати. Оце зробив такий «стіл» і воно розпечатало рамку».

Після цього рамки ставлять у медогонку, і за рахунок крутіння на швидкості мед покидає стільники.

«Якщо по часу, то хвилин п’ять. А для того, щоб не порвало рамки, треба спочатку потихеньку, потім перевертається», — Павло Чемериський, пасічник.

Далі мед із медогонки зливають у тару.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Точки дотику. Нова модель співпраці агровиробників та пасічників

«Переважно мед фасується в такі бочки. Емаллю вкривається всередині. Це майбутній врожай. 200 літрів – 300 кілограмів. Оце будемо фасувати сюди», — Павло Чемериський, пасічник.

До найвідоміших продуктів бджільництва також належать прополіс, пилок, перга та віск.

«Оце віск. Виплавили віск. Варили його, відтиснули на пресі й оце таке вийшло», — Павло Чемериський, пасічник.

Павло Чемериський хоч у медовій сфері недовго, проте буквально «заражає» навколишніх любов’ю до цієї справи. Пасічниками стають друзі.

«Це щось нове, цікаве й оригінальне. Оригінальне в тому, що ціла сім’я, бджолиний рій, він як наука. Коли ти пізнаєш, як вони живуть, як вони охороняють, як вони приносять цей мед», — Олександр Хорошок, друг Павла Чемериського, пасічник-початківець.

По-особливому про бджіл розказує родина.

«Мені подобається спостерігати за бджолами і подобається їсти смачний мед. Сама хочеш стати пасічницею, як виростеш? – Ну, можливо», — Емілія, донька пасічника.

«До самих вуликів не підходжу, адже бджіл трішки боюся, але намагаюся сприяти розвитку цієї справи», — Наталія Чемериська, дружина пасічника.

Мед – це справжня скарбниця здоров’я. Незмінний під час застуд, має антибактеріальні та противірусні властивості. Він давно став символом усього солодкого та смачного, а бджола – уособленням порядку та працьовитості. Саме повага до праці бджоли і підштовхує багатьох пасічників до такого оригінального трудового дозвілля.

Журналіст, оператор: Олег Дешура

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv