Чернігівська чоловіча гімназія: секрети та особливості навчання 19 століття (Відео)
Чернігівський історичний музей імені Василя Тарновського продовжує серію музейних зустрічей з цікавими лекціями про історію Чернігівщини, видатних людей, історію визначних будівель та події минулих століть. Цього разу любителі історії зібралися щоб послухати про розвиток освіти в 19 столітті та видатних українських педагогів.
«Проводимо ми цей захід в своєму музеї який має відношення до організації освітньої справи в нашому місці, а саме відкриття Чернігівської чоловічої гімназії яку відрили в першому харківському навчальному окрузі. В той же день коли відкривали і Харківський університет це 17 січня 1805 року. Гімназія в Чернігові існувала понад сто років, в цій будівлі вона була розташована з 1821 року», — Наталія Самохіна, завідувач науково-освітнього відділу Чернігівського історичного музею імені В. Тарновського.
Хто мав право навчатися у цій гімназії, як проходив освітній процес і скільки це коштувало – ці питання дослідники також розкрили на під час зустрічі.
«На первісному етапі у гімназії мали право навчатися діти дворян, діти станових класів. А у подальшому тільки дворянські діти. Навчання спочатку було доступним і за ціною адже платили 3 карбованці на рік, потім 10, а потім і 50 стало. Батьки які були неспроможні оплачувати зверталися по благодійну допомогу до відповідного комітету. Допомагав діяльності гімназії і наш Громадський банк який надавав певну суму на утримання дітей в гімназії», — Наталія Самохіна, завідувач науково-освітнього відділу Чернігівського історичного музею імені В. Тарновського.
Гімназія займала два будинки: в одному з них розміщувалися навчальні класи (зараз це будівля Чернігівського обласного історичного музею ім. В. В. Тарновського), в іншому — пансіон для приїжджих учнів. На жаль, на сьогоднішній день комплекс будівель пансіону не зберігся, за винятком єдиної будівлі — гімназійної спортивної зали, де знаходилася обласна рада спортивного товариства «Спартак» на Валу.Зараз у будинку міститься міська спортивна школа.
«Цікаво що у гімназії не тільки навчали, а ще й розвивали. Організовували екскурсії на природу, в нас багато мальовничих місць – урочище Подусівка, Ялівщина. Дітей залучали до громадських робіт, вони брали участь у свята деревонасадження, висаджували дерева на території міського або казенного саду і на території Мар’їного гаю. І в інших місцях нашого міста. Їм дякували та дарували солодощі. Дуже часто влаштовували екскурсії пароплавом до Домницького монастиря», — Наталія Самохіна, завідувач науково-освітнього відділу Чернігівського історичного музею імені В. Тарновського.
Пригадали також видатних педагогів та учнів які доклали значних зусиль для розвитку освіти того часу.
«Перш за все це Ілля Федорович Тимковський він один з перших професорів Харківського університету. Він був очільником навчального округу і при ньому відкривалася Чернігівська класична гімназія. А другу половину свого життя він присвятив місту Новгород – Сіверському і був очільником гімназії саме в цьому прекрасному місті. Ми згадуємо і видатних учнів серед яких Костянтин Дмитрович Ушинський, 200 років від дня народження якого відзначаються у березні. І його племінник Михайло Олександрович Максимович – перший ректор Київського університету який навчався і закінчив Новгород-Сіверську гімназію», — Наталія Самохіна, завідувач науково-освітнього відділу Чернігівського історичного музею імені В. Тарновського.
Тож наступного разу прогулюючись Дитинцем придивіться уважніше до історичних будівель. Їх стіни дуже добре пам’ятають видатних педагогів. Серед яких працював і український письменник, байкар — Л. І. Глібов. А також обов’язково відвідайте наступну музейну зустріч аби знати більше про рідний край та його історію.
Журналіст: Марина Кирієнко
Оператор: Сергій Бутько
