День медика, щорічне свято, яке святкують кожну третю неділя червня. Воно постійно нагадує нам про важливість і значущість цієї професії. Проте сьогодні медицина, як і все в нашій державі переживає далеко не найкращі часи.
Особливо страждає сільська місцевість. Тому ЧЕline поцікавився станом і проблемами амбулаторій сімейної медицини в селах Виблі та Анисів. Найбільше, чого бояться медики сіл — це наступаючої реформи і продовження тотального скорочення.
«Я більшу половину свого трудового стажу пропрацювала спочатку в терапевтичному, потім паліативному відділенні. Дуже було боляче і образливо за те, що його закрили. Зробили всі зручності і ванну кімнату», — Лариса Коваленко, медсестра амбулаторії села Виблі, Куликівського району.
«У нашому селі була лікарня на троє сіл. І лікувалися, курс терапії проходили, тоді закрили…», — Наталія Яківна, житель с. Виблі, Куликівського району.
«Це дуже погано, що закрили. Люди їдуть у район лікуватися. Незручно. Навіть за лікарняним у район потрібно їхати», — Ніна Миколаївна, жителька с. Виблі, Куликівського району.
Це жителі Виблів згадують свою колишню лікарню із стаціонаром, і з паліативним відділенним, яке закрили минулого року. Скорочення створює дилему, що величезні приміщення стають напівпорожні, але залишається проблема їх утримання.
Персоналу в кількості дещо більше 10 людей, з двома трьома лікарями доводиться обслуговувати по шість і більше населених пунктів, із загальною кількістю більше 3000 людей. При цьому часто доводиться добиратись на виклики на велисопедах по не найкращим дорогах.
«Взагалі нагальна проблема це наші дороги. Асфальт весь у вибоїнах, а якщо це грунтові дороги, то це взагалі дуже важко добиратись до хворих», — Лариса Коваленко, медсестра амбулаторії села Виблі, Куликівського району.
Ще одна особливість сільської медицини — це велика відстань до сіл для швидкої допомоги, яка добирається туди з районних центрів. Тому лікар на селі це людина, на яку, буквально, моляться всі його жителі. І його ноша та відповідальність, порівняно містом у рази більша, в тому числі і через відсутність спеціалізованої апаратури та вузькопрофільних спеціалістів.
«Медичний працівник на селі, і хірург, і терапевт, і гінеколог, і окуліст. Він відповідає за все», — Наталія Миненко, медична сестра амбулаторії с. Анисів, Чернігівського району.
Кого б ми не питали в селах, відзиви про лікаря та медичний персонал були щонайкращі. Самі ж лікарі жаліються на низькі заробітні плати, забезпечення тільки першочерговими медикаментами та не найкращим транспортом для реагування на виклики. Загалом медичні амбулаторії виглядають досить пристойно, чого не можна сказати про фельшерсько-акушерські пункти, що розміщуються в дрібніших селах. Найщиріше ж до дня медика про його роль може сказати тільки дитина.
«Вона доглядає за хворими, їх лікує. Я думаю це дуже важка робота», — Юрій, син медичної сестри з. с. Виблі.
Читайте новини ЧЕline у соціальних мережах Instagram та Facebook.
