Державний архів Чернігівської області зберігає безліч документів, вік яких налічує не одне століття, а тому не дивно, що більшість фондів на обліку цієї установи доводилося ремонтувати або реставрувати. Який шлях проходить пошкоджений документ, аби збереглася вся цінна інформація для подальших поколінь, ми поцікавилися у фахівців архіву.
«Після того як документ потрапляє до нашої майстерні, працівники виконують із цим цілий спектр робіт. Насамперед оцінюють його ступінь пошкодження, які види робіт треба буде з ним провести. Є документи, які потребують легких видів робіт, тобто його розшити, замінити обкладинку та підшити назад. Тут можна використати навіть сучасний ПВА клей, або КМЦ чи суміш, бо він використовуватиметься тільки на обкладинці. А сам документ не буде з ним взаємодіяти», — завідувач лабораторії мікрофільмування і реставрації документів Валентин Бобир.
«Якщо це більш складні види діяльності, то реставратор визначає порядок своїх дій і далі документ проходить процес від розшивання і до того, як він складеться в нову книгу», — завідувач лабораторії мікрофільмування і реставрації документів Валентин Бобир.
Приклад такої складної роботи ми попросили показати наочно.
«Ось до мене надійшла справа, в такому вигляді вона зараз, її треба відремонтувати. І ось у такому вигляді вона буде, коли ми виконаємо всі етапи», — займається ремонтом і реставрацією документів Світлана Устименко.
Перший етап – це, звісно, підготовка місця до роботи. Далі підкладається спеціальний папір для реставрації, на який наноситься клей.
«Заварюється борошняний клей, додається гліцерин і ніпагін. Таким чином обробляють кожен аркуш документа, який отримує нову основу. Це ми робимо заради наших нащадків, аби вони могли замовити документ і побачити, в якому році одружилися або народилися їхні діди та бабусі, мама і тато. А також задля нашої країни. Недоліки ми трішки прибираємо, щоб аркуш паперу був однаковий», — займається ремонтом і реставрацією документів Світлана Устименко.
Далі змащені документи вкривають ще одним шаром спеціального прозорого паперу.Залишки клею видавлюють валиком, зайвий матеріал також обрізають і залишають висихати до наступного дня. Потім уже сухі листочки обрізають рівнесенько один до одного, наскільки це можливо, та підшивають.
«У реставрації дуже важливим принципом є зворотність будь-яких процесів. Тобто якщо ми сторінку заклеїли спеціальним реставраційним папером, вкрили шаром клею, то в подальшому цей шар можна зняти. Тобто якщо потрібно, можна легко розмочити у воді і провести якісь інші види робіт із цим документом», — завідувач лабораторії мікрофільмування і реставрації документів Валентин Бобир.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Страшні документи: документальні свідчення Голодомору на Чернігівщині
Саме завдяки борошняному клею і вдається досягати цієї властивості.
«У своїй діяльності ми користуємося тільки борошняним клеєм – на основі борошна, води, гліцерину, ще додаємо спеціальний антисептик – ніпагін. Завдяки гліцерину клей пластичний, а ніпагін захищає приблизно на 10-15 років мінімум від плісняви, грибків та іншого біологічного зараження», — завідувач лабораторії мікрофільмування і реставрації документів Валентин Бобир.
Безперечно, на подальші строки збереження відреставрованих документів впливають температурний режим, вологість і відсутність сонячного світла. Суттєво продовжити життя документу допомагає його оцифрування, про цей процес ми розкажемо в наступному сюжеті.
Журналіст: Марина Кирієнко
Оператор: Сергій Бутько
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
