Діти і гроші. Наскільки вони сумісні? Думки простих людей тут розходяться. Одні вважають, що давати кишенькові гроші або фінансово заохочувати до роботи – це виховувати корисливість, інші не проти поділитись із молодшим поколінням.
«Я думаю, треба заохочувати дітей. Вони зробили добру справу – заплатити треба, щоб ще був якийсь стимул».
«Ну, платити точно не треба. А кишенькові гроші – дивлячись із якого віку. Може, зі шкільного віку».
«Даю гроші. Але знаю, що моя дитина розумно їх витрачає. Оскільки розказую, на що мають витрачатись».
«У нас уже соціалізму немає. Переходимо на іншу форму «битія»».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Обдаровані діти – майбутнє Чернігівського краю
Психологи також радять розвивати фінансову грамотність, вміння планувати бюджет. Але робити це цілеспрямовано, систематично і бажано на прикладі батьків. Давати гроші не «просто так», а задля втілення дитиною коротко- чи довгострокової мрії.
«Тоді в дитини буде розуміння, для чого гроші. Купити увагу друзів чи 155-ту дрібничку, або навчити планувати свої фінанси. Спершу хоча б протягом тижня», — розповідає Інна Чистенко, психолог.
У фінансових заохоченням також варто не перегинати палицю, щоб дитина розуміла – в сім’ї вона не найманий працівник, а її повноправний член.
«Стосовно заохочення грошима, то існує вікова межа, існують індивідуальні особливості. Не можна заохочувати за виконання домашніх справ, за те, що дитина вміє робити сама, має робити сама і це потрібно для її розвитку. Якщо ми будемо платити, наприклад, за те, що дитина помила посуд, то з часом вона може виставити рахунок», — продовжує Інна Чистенко, психолог.
Що стосується вікової межі, то радять використовувати «заохочувальні» гроші до дев’яти років, далі краще працюють моральні стимули. У будь-якому разі виховання може відрізнятись, залежно від особливостей кожної дитини, тому потребує індивідуального підходу.
Журналіст: Олег Дешура
Оператор: Дмитро Дриганов
