Якщо це правда, то рівень деградації сфери освіти, в цьому випадку – професійної, в Україні досяг свого апогею. У Чернігові зварювальників, мулярів та інших навчають у приміщенні, яке радше нагадує повоєнний Чернігів, ніж кузню кадрів. На місці майстерні, що розташовується одразу за приватною школою «Мудрангелики», застаємо тільки «помічників».
«Ви працюєте тут? – Ні, я прийшов товаришу допомогти. Воду з підвалу вичерпати. – Тут? – Я іду зовсім в інший бік. Я просто чоботи взяв»,- Олексій, допомагає вичерпувати воду з підвалу.
Помічники переконують, що навчання вирує.
«Там навчаються? – Так, навчаються. Профтехосвіта»,- Олексій, допомагає вичерпувати воду з підвалу.
Люди ж, які працюють і живуть поряд, навпаки, кажуть, що це місце не навчання, а асоціального відпочинку.
«Тут дуже часто люди, які не мають постійного місця проживання, люди, які розпивають алкогольні напої, діти з неблагополучних сімей… Те, що нам заважає… То це те, що взимку тут, мабуть, опалюють приміщення гумою – йде такий сморід просто у вікна»,- Юлія, працює поряд із «майстернями».
«Жодного навчального процесу я не бачила»,- Анна, живе неподалік «майстерень».
«Люди, які, на мою думку, не мають постійного місця проживання, вони перебувають у доволі неадекватному стані»,- Тетяна, працює поряд із «майстернями».
Що це за навчання в руїнах, намагаємося дізнатись в директора навчально-курсового комбінату.
«Вона використовується… так, виходимо. – Чому? – А тому що так не потрібно»,- Олександр Бородуха, директор навчально-курсового комбінату державної корпорації «Укрбуд».
Далі емоції – чи хтозна-що це було – вщухли, і директор підтвердив неймовірне.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Оптимізація шкіл чи вимирання села: скільки шкіл закриють на початок навчального року (Відео)
«Там відбувається якийсь навчальний процес? – Так. Ми там навчаємо облицювальників, плиточників, мулярів, штукатурів, електрогазозварювальників, стропальників. – А в який період часу відбувається навчання? – Період часу… Час від часу.Це може бути раз на місяць, раз на два місяці, раз на три місяці»,- Олександр Бородуха, директор навчально-курсового комбінату державної корпорації «Укрбуд».
Директор люб’язно погоджується показати навчальні зали, але, на жаль, усе зачинено. Місцевий завідувач господарства, «майстер», відлучився у справах. Телефонували, довго чекали, але не дочекалися.
Зняти частину «класів» вдається тільки через розбите вікно. Поправка – журналісти вікно не розбивали, його не було й раніше.
Через неможливість потрапити в альма-матер, директор розповідає про моменти навчального процесу просто на вулиці.
«Брухт, який ми купили на сміттєзвалищі для відпрацювання зварювання тонких листів. Як бачите, вона ціла, ми з неї нічого не…»,- Олександр Бородуха, директор навчально-курсового комбінату державної корпорації «Укрбуд».
«Ми проводимо тут навчання. Ставимо екран і проводимо навчання»,- Олександр Бородуха, директор навчально-курсового комбінату державної корпорації «Укрбуд».
Як бачимо, в «навчальному» процесі майбутнього кадрового потенціалу України задіяний навіть двір.
Може здаватися смішним, але навчальне призначення цієї будівлі підтверджують навіть у Києві, в державній корпорації «Укрбуд». Коли Фонд державного майна намагався продати цей оазис освіти, що лякає місцевих, там у відповідь написали відмову.
«Надійшла відповідь, що корпорація відмовляє в наданні згоди на приватизацію цього об’єкта. Вони відмовили, посилаючись на те, що це є закладом освіти і він має працювати за відповідним призначенням»,- Валерій Йовенко, начальник чернігівського управління РВ Фонду державного майна.
Отак бюрократія проти здорового глузду. Якщо руїну назвали класами для навчання, так воно і є. Європейські стандарти. Хто має розібратися в ситуації і дати лад естетичному вигляду та освітянському процесу в Чернігові, залишається питанням.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
