Популярний блог і власний бренд прикрас: історія успіху 23-річної чернігівки (Відео)

Успішний лайфстайл-блог і власний бренд прикрас – звучить як мрія, особливо коли тобі 23 роки. Утім, молодь рухає світом і доводить: можливо все. Чернігівка Марія Луговська – одна з тих, хто не боїться ризикувати й отримує бажаний результат. Про шлях до всього, що має, про ризики та втрати дівчина розповіла в інтерв’ю для ЧЕline.

Машо, розкажи трошки про своє життя. Яким воно було до війни тут, у Чернігові?

Ну, саме в Чернігів до війни я приїжджала здебільшого до батьків, на вихідні, оскільки працювала та жила в Києві. Це було для мене болючою темою, що я не можу приїхати до Чернігова.

Я дізналася про тебе з твого тіктоку, там ти знімала відео про Чернігів, про війну. Загалом ти доволі активно розглядала тему війни. Розкажи, чому вирішила вести тікток на тему війни і як Чернігів вплинув на тему твого блогу?

Про Чернігів я знімала і до цього. Бо це така локальна тема. Ти про Київ знімаєш – там багато людей із Києва, а про Чернігів – одразу люди впізнають різні частини міста. Якось воно так по-рідному. На тему війни в перші дні я починала активно. Цю тему підносити зараз можна лише завуальовано. Мене востаннє заблокували за відео. В нас знесло балкон від вибуху. І я знімала відео, що ми тут будемо робити ремонт. І я там просто сказала, що це було від вибуху авіабомби, і мені тікток заблокував відео за «Мову ворожнечі», я така думаю: «дійсно, чого б це була ненависть?».

Як людина, яка вже має свій блог у тіктоку, розкажи, з чого варто починати тим, хто хоче цим займатися?

Головне – робити те, що подобається, і робити це регулярно. А потім одне відео залетить – і ти вже думаєш «Ооо, всьо! Треба продовжувати»

Тепер перейдімо до теми прикрас. У тебе є свій ювелірний бренд і здається, що в такому юному віці це неможливо. Розкажи, як у тебе виникла ця ідея.

Ще в універі я якось почала підпрацьовувати консультантом, ще кимось. Потім мріяла про сферу СММ і почала там працювати. Але зрозуміла, що то – не моє. Для свого блогу я можу знімати, монтувати. І я усвідомлюю, що це робота на перспективу, бо розумію: коли ти зможеш щось своє створити – воно тобі зіграє на руку.

Якою була твоя перша прикраса?

Першою прикрасою був кулон «Чернігів». Загалом це дуже спонтанно було, і я зрозуміла, що в критичній ситуації людина може все. І коли тобі припече, ти за тиждень можеш зробити все те, що планував п’ять років. І це реально так було. Я почала шукати якісь варіанти, що можна створити без ювеліра. Бо навіть якщо іншого ювеліра використовувати, на виріб потрібно близько місяця часу.

І я вирішила писати різним брендам, чи можна робити гравіювання з моєю ідеєю на їхній прикрасі, бо мені було важливо, щоб це було індивідуально. Тому я почала всім писати і два бренди погодились.

Чи пам’ятаєш ти, хто замовив у тебе першу прикрасу? Я знаю, що ти віддавала особисто людям. Якими були твої враження, коли ти віддавала цей перший кулончик?

Перший кулон віддала 12 травня. Я запам’ятала, в цієї жіночки саме був день народження. І це було так прикольно. Я була в такому шоці. Враження дуже приємні, коли з людьми особисто зустрічаєшся. Це прямо якось… І це я не можу усвідомити, що якась кількість людей ходить із прикрасою, яку ти придумав.

До речі, яка кількість людей ходить із прикрасою, яку ти придумала?

Ой, ну, насправді у мене в обліку – пробіл, трошечки.

До цього я зупинилася на кількості десь 80-90. Минула партія кулонів налічувала десь 60 кулонів. То вже точно 60+.

Можливо, ти пам’ятаєш, знаєш точну суму, яку ти вклала на початку?

У принципі так. Спершу я замовила десь п’ять каблучок «Круасан». Спершу там створюється 3Д-модель, потім ще 3Д-друк. Це всі етапи, аби створити одну модель. То це коштувало десь тисяч п’ять, потім ще п’ять каблучок. Загалом 10 000 на виготовлення. Десь так. А кулони… Десь 2500 вклала в перші кулони. Загалом тисяч 15, якщо ще таргет підключити. Але то вже пізніше було.

І на фінал: три поради від тебе для тих, хто хоче почати займати чимось своїм, але боїться. Що ти могла б порадити?

Не слухати нікого – це насамперед. Я зрозуміла, що всі люди, які кажуть щось погане, перевзуваються. Просто вірте у себе, робіть, пробуйте. Гроші заробляйте, щоб потім вкладати. Навіть те, про що ти не здогадуєшся. А ти починаєш – воно вдається. Це нормально – починати і не боятися, що щось не є ідеально. Правильно вчитися на власному досвіді і на досвіді інших людей.

Я бажаю тобі, аби тобі все вдалося. І щоб твій бренд був на рівні всеукраїнському та всесвітньому. Дуже вдячна тобі за те, що ти прийшла сьогодні до нас.

Журналіст: Таліна Тарасенко

Оператор: Сергій Бутько